Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ "Фідобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, у жовтні 2015 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_6, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2016 року відмовлено ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ПАТ "Фідобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення за кредитним договором.

У грудні 2015 року ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року залишено без руху та надано строк 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків в частині несплати судового збору та 30 днів для усунення недоліків в частині пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року відмовлено. Зобов'язано УДКУ у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 275 грн 61 коп.

У травні 2016 року ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, повторно звернувся до суду із апеляційними скаргами на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року.

Ухвалами апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2016 року та від 01 липня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року на підставі п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України.

У липні 2016 року ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року на підставі п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України.

У касаційних скаргах ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 липня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду, мотивуючи свої вимоги порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи 15 березня 2016 року у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апелянтом не усунено недоліків в частині надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року (а. с. 3 т. 5) апеляційна скарга ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, залишена без руху, а скаржнику надано строк на усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали в частині несплати судового збору та тридцять днів з моменту отримання копії ухвали в частині пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, скаржнику роз'яснено право надати суду вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням підстав для такого поновлення.

За змістом ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали апеляційного суду м. Києва від 21 січня 2016 року отримано скаржником 01 лютого 2016 року. 02 лютого 2016 року ОСОБА_6 усунуто недоліки апеляційної скарги в частині несплати судового збору. Проте, станом на 15 березня 2016 року відсутні відомості про усунення скаржником недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення указаного процесуального строку встановлений законом тридцяти денний термін - не надано, а тому суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 15 березня 2016 року дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 297 ЦПК України, оскільки апелянтом не надано у встановлений судом строк клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2015 року.

При цьому слід зазначити, що за змістом п. 3. ч. 4 ст. 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 01 липня 2016 року відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі

п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України, дійшов правильного висновку, оскільки встановив, що ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційних скарг, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційних скарг та залишення без змін ухвали апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 01 липня 2016 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 липня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишити без змін.