розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 листопада 2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі №725/4732/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання протиправним розпорядження суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, в якому просив: визнати розпорядження №187984 від 09.07.2015 року управління Пенсійного фонду України в м.Чернівці про наступний перерахунок пенсії за віком у розмірі 1701,27 коп. протиправним та скасувати його; зобов'язати відповідача відновити дію розпорядження №187984 від 07.08.2014 року, яким ОСОБА_1 загальний розмір пенсії за віком призначено згідно з Законом України щомісячно в сумі 2362,88 грн. з 01.08.2014 року довічно та виплатити недоплачений розмір пенсії за віком за період з 01.07.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було встановлених законом підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження про проведення перерахунку його пенсії.

Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 листопада 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці №187984 від 09.07.2015 року про перерахунок пенсії за віком позивачу; Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м.Чернівці на користь позивача судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям нового рішення в цій частині про їх задоволення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 19.10.2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Чернівці як отримувач пенсії за віком, що підтверджується копією протоколу №8529 від 24.11.2006 року та довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці від 08.09.2014 року №7071.

Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.10.2011 року визнане незаконним розпорядження управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Чернівці №187984 від 31.07.2011 року в частині застосування показника середньої плати (доходу) працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески станом на 2007 рік, для перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії за віком та зобов`язано відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком, виходячи з розрахунку та застосування показників середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік, відповідно до положень ст.ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та п.п. 3, п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) , внести ці зміни в розпорядження №187984 від 31.07.2011 року та виплатити недоплачений розмір пенсії за період з 01.07.2011 року; допущено негайне виконання постанови.

На підставі зазначеної постанови виданий виконавчий лист та відкрите виконавче провадження.

Розпорядженням відповідача від 29.11.2011 року №187984 здійснений перерахунок пенсії позивачу із застосуванням кількості місяців в розрахунку коефіцієнта заробітку в сумі 188 та із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.

У зв`язку зі зміною трудового стажу, відповідно до розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці від 07.08.2014 року №187984, позивачу здійснений перерахунок раніше призначеної пенсії та встановлений розмір пенсії - 2362,88 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 року скасована постанова Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м.Чернівці про перерахунок пенсії та у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідач своїм розпорядженням №187984 від 09.07.2015 року на підставі вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції, яка була отримана ним 08.07.2015 року, розмір пенсії позивача привів у відповідність до вимог закону, а саме застосував показник середньої плати (доходу) працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески станом на 2007 рік та встановив її розмір в сумі 1701,27 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому спірне розпорядження та відповідний перерахунок був вчинений з порушенням встановленого законом порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Чернівці №187984 від 09.07.2015 року про перерахунок пенсії за віком, яким встановлений розмір пенсії позивачу 1701,27 коп.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судами встановлено, що починаючи із 29.11.2011 року і по 08.07.2015 року всі перерахунки пенсії позивачу проводились із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2010 рік, на підставі постанови Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.10.2011 року.

Також, судами встановлено, що спірне рішення відповідача прийняте на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 року, якою скасована постанова Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м.Чернівці про перерахунок пенсії та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідач розпорядженням №187984 від 09.07.2015 року на підставі вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції, яка була отримана ним 08.07.2015 року, розмір пенсії позивача привів у відповідність до вимог закону, а саме застосував показник середньої плати (доходу) працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески станом на 2007 рік та встановив її розмір в сумі 1701,27 грн.

Колегія суддів зазначає, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2013 року не є предметом оскарження по даній справі, при цьому з огляду на положення ст. 124 Конституції України відповідач мав встановлені законом підстави для проведення відповідного перерахунку пенсії позивачу.

Що стосується правильності розрахунку пенсії позивача у спірному розпорядженні слід зазначити наступне.

Частиною четвертою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 зазначеного Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1липня 2000 року.

Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що розрахунок заробітної плати здійснюється з урахуванням усієї заробітної плати, в тому числі і тієї, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону №1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в оскарженому розпорядженні відповідача змінений лише показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України з 2010 року на 2007 рік, прораховані можливі варіанти зарахування кількості місяців в розрахунок заробітку - 163 місяці (який більш вигідний при розрахунку) та 188 місяців, а також зарахований (залишений без змін) весь стаж позивача - 50 років 2 місяці 26 днів.

Отже судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідач своїм розпорядженням №187984 від 09.07.2015 року на підставі вище вказаної постанови суду апеляційної інстанції, розмір пенсії позивача привів у відповідність до вимог закону, а саме застосував показник середньої плати (доходу) працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески станом на 2007 рік та встановив її розмір в сумі 1701,27 грн.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.