за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора управління патрульної поліції в м. Миколаєві - рядового поліції Озерова Ігора Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, за касаційними скаргами ОСОБА_3 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та від 12 травня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною та нечинною постанову ПС1 № 918427 від 10 січня 2016 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), винесену інспектором управління патрульної поліції у м. Миколаєві Озеровим І.О.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2016 року залишено без руху на підставі частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернуто йому у зв'язку з неусуненням недоліків.

У касаційних скаргах позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та від 12 травня 2016 року.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору, оскільки застосуванню підлягають норми Закону України "Про судовий збір" (3674-17) як спеціального правового акту, що регулює питання оплати судового збору.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно з частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ), який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Цим Законом особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Однак, Закон України "Про судовий збір" (3674-17) не містить застережень щодо того, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки статтею 5 Закону України "Про судовий збір", яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, частиною четвертою статті 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір" (3674-17) встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір" (3674-17) .

Таким чином, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не мав підстав зобов'язувати позивача слачувати судовий збір за поданна апеляційної скарги.

За наведених порушень норм процесуального права ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху з підстави несплати судового збору та її відповідно і її повернення у зв'язку з несплатою судового збору, не можна визнати законними і обґрунтованими, що відповідно до вимог частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржених судових рішень з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та від 12 травня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.