ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2016 року м. Київ К/800/12388/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Єрьоміна А. В., Кравцова О. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту економічної політики Львівської міської ради, Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на постанову Галицького районного суду міста Львова від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк") звернулось до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - Виконком ЛМР), Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Департамент), Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління" (далі - КП "Адміністративно-технічне управління"), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Виконкому ЛМР та Департаменту, яка полягає в не продовженні дозволів на розміщення зовнішньої реклами, виданих позивачу, а саме: дозволу від 01 грудня 2009 року № 1-09-12-329 на вул. Грабовського (непарна сторона) - вул. Коперника; дозволу від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-330 на вул. Грабовського, 11 (місце № 1); дозволу від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-331 на вул. Грабовського, 11 (місце № 2); дозволу від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-332 на вул. Грабовського, 11 (місце № 3);
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту № 12С від 25 вересня 2014 року, відповідно до якого визнано такими, що втратили чинність з 23 вересня 2014 року дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані позивачу, а саме: дозвіл від 01 грудня 2009 року № 1-09-12-329 на вул. Грабовського (непарна сторона) - вул. Коперника; дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-330 на вул. Грабовського, 11 (місце № 1); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-331 на вул. Грабовського, 11 (місце № 2); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-332 на вул. Грабовського, 11 (місце № 3);
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту № 46Д від 16 жовтня 2014 року "Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами" по вул. Грабовського (н.с.) - вул. Коперника, вул. Грабовського, 11 місце № 1 на інженерній споруді, вул. Грабовського, 11 місце № 2 та місце № 3 просто неба;
зобов'язати Виконком ЛМР та Департамент повернути позивачу вищевказані дозволи на розміщення зовнішньої реклами;
визнати протиправними дії КП "Адміністративно-технічне управління", які полягають у внесенні позивачу попередження № 2410-08-7348 від 22 жовтня 2014 року про демонтаж конструкцій зовнішньої реклами по вул. Грабовського (н.с.) - вул. Коперника, вул. Грабовського, 11 місце № 1 на інженерній споруді, вул. Грабовського, 11 місце № 2 та місце № 3 просто неба.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 30 листопада 2009 року та 01 грудня 2009 року суб'єктом владних повноважень видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами № 1-09-11-330, № 1-09-11-331, № 1-09-11-332 та № 1-09-12-329 відповідно.
З метою продовження дії вищенаведених дозволів 19 серпня 2014 року ПАТ "ВіЕс Банк" звернулося до Виконкому ЛМР та Департаменту з відповідною заявою № 2-14659. Однак Департамент своїм листом від 02 вересня 2014 року повідомив позивача, що відповідно до протоколу № 25 засідання робочої групи з попереднього розгляду документів, поданих для встановлення пріоритету на отримання дозволу для розміщення реклами та погодження проектів вивісок, встановлення запропонованих позивачем рекламоносіїв є недоцільним, оскільки таке встановлення суперечитиме пункту 5.1.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затверджених рішенням Виконкому ЛМР № 569 від 21 травня 2010 року.
Звернувшись повторно із заявою про продовження дії дозволів, позивачем отримано лист від Департаменту № 23-вих-950 від 29 вересня 2014 року, в якій повідомляється, що відповідно до протоколу № 29 від 23 вересня 2014 року засідання робочої групи з попереднього розгляду документів, поданих для продовження дозволів для розміщення реклами та наказу Департаменту № 12С від 25 вересня 2014 року дозволи вважаються такими, що втратили чинність, починаючи з 23 вересня 2014 року.
Разом з цим, Департаментом сформовано наказ № 46Д від 16 жовтня 2014 року "Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій зовнішньої реклами" по вул. Грабовського (н.с.) - вул. Коперника, вул. Грабовського, 11 місце № 1 на інженерній споруді, вул. Грабовського, 11 місце № 2 та місце № 3 просто неба, згідно з яким запропоновано добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію у строк до 29 жовтня 2014 року, про що повідомити КП "Адміністративно-технічне управління".
Вважаючи такі дії та рішення відповідачів стосовно не продовження дозволів такими, що порушують права ПАТ "ВіЕс Банк" як власника рекламоносіїв, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання повернути дозволи на розміщення зовнішньої реклами та скасувати наказ про демонтаж встановлених металевих конструкцій.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У своїй касаційній скарзі ПАТ "ВіЕс Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2009 році Виконкомом ЛМР видано Відкритому акціонерному товариству "Фольксбанк" дозволи на розміщення зовнішньої реклами, зокрема, дозвіл від 01 грудня 2009 року № 1-09-12-329 на вул. Грабовського (непарна сторона) - вул. Коперника; дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-330 на вул. Грабовського, 11 (місце № 1); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-331 на вул. Грабовського, 11 (місце № 2); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-332 на вул. Грабовського, 11 (місце № 3).
З метою продовження дії вищенаведених дозволів 19 серпня 2014 року ПАТ "ВіЕс Банк" звернувсь до Виконкому ЛМР та Департаменту з відповідною заявою № 2-14659.
Листом Департаменту від 02 вересня 2014 року повідомлено позивача, що відповідно до протоколу № 25 засідання робочої групи з попереднього розгляду документів, поданих для встановлення пріоритету на отримання дозволу для розміщення реклами та погодження проектів вивісок, встановлення запропонованих позивачем рекламо носіїв є недоцільним, оскільки таке встановлення суперечитиме пункту 5.1.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затверджених рішенням Виконкому ЛМР № 569 від 21 травня 2010 року.
Незважаючи на вищенаведену відмову у продовженні строку дії дозволів, позивач повторно звернувсь з відповідними заявами, проте Департаментом надіслано лист № 23-вих-950 від 29 вересня 2014 року, в якому вказано, що протоколом № 29 від 23 вересня 2014 року засідання робочої групи з попереднього розгляду документів, поданих для продовження дозволів для розміщення реклами та наказу Департаменту № 12С від 25 вересня 2014 року дозволи вважаються такими, що втратили чинність, починаючи з 23 вересня 2014 року.
Окрім цього, 28 жовтня 2014 року позивачем отримано лист КП "Адміністративно-технічне управління" № 2410-08-7348 від 22 жовтня 2014 року, в якому повідомляється, що згідно з наказом Департаменту № 46Д від 16 жовтня 2014 року "Про демонтаж самовільно встановлених металевих конструкцій зовнішньої реклами" по вул. Грабовського (н.с.) - вул. Коперника, вул.Грабовського, 11 місце № 1 на інженерній споруді, вул. Грабовського, 11 місце № 2 та місце № 3 просто неба, та пропонується добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію до 29 жовтня 2014 року, про що повідомити КП "Адміністративно-технічне управління" з долученням світлини місця демонтажу. В іншому випадку КП "Адміністративно-технічне управління" буде здійснено демонтаж конструкції після 29 жовтня 2014 року.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що органом місцевого самоврядування правомірно відмовлено у продовженні строку дії дозволів, оскільки при зміні власника рекламоносіїв дозвіл на розміщення реклами підлягає переоформленню на нового власника у місячний термін, чого не виконано позивачем. Разом з цим, рекламоносії розташовані на об'єкті культурної спадщини національного значення, а тому надання дозволу на встановлення реклами на пам'ятці національного значення без погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, трактуватиметься, як перевищення службових повноважень органом місцевого самоврядування.
Зазначена позиція була підтримана і Львівським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Аналогічне положення міститься в частині десятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В силу постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року № 929 "Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" (929-2012-п) затверджено перелік об'єктів культурної спадщини національного значення, в якому міститься Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору "Шталаг-328", датування: 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки; місцезнаходження: м. Львів, вул. Грабовського, 11; вид пам'ятки: пам'ятка історії, архітектури, містобудування; охоронний номер 130026-Н.
Приписами частини другої статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" вказано, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
Згідно з частиною третьою статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини врегульовано статтею 6-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", якою передбачено, що дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.
Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Набуття суб'єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об'єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.
Відповідно до пункту 4.4.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затверджених рішенням Львівської міської ради № 569 від 21 травня 2010 року (далі - Правила), термін дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається через управління "Дозвільний офіс" робочому органу (копія - оператору) розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі з примірником дозволу не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії дозволу при відсутності письмових заперечень з боку власника місця розташування спеціальної конструкції та інших органів, що здійснювали погодження цього дозволу або органу, у погодженні якого виникла необхідність.
З матеріалів справи вбачається, що Виконкомом ЛМР дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а саме: дозвіл від 01 грудня 2009 року № 1-09-12-329 на вул. Грабовського (непарна сторона) - вул. Коперника; дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-330 на вул. Грабовського, 11 (місце № 1); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-331 на вул. Грабовського, 11 (місце № 2); дозвіл від 30 листопада 2009 року № 1-09-11-332 на вул. Грабовського, 11 (місце № 3), було видано ВАТ "ФОЛЬКСБАНК".
З метою продовження дії вищенаведених дозволів 19 серпня 2014 року ПАТ "ВіЕс Банк" звернувсь до Виконкому ЛМР та Департаменту з відповідною заявою № 2-14659, проте листом Департаменту від 02 вересня 2014 року повідомлено позивача, що відповідно до протоколу № 25 засідання робочої групи з попереднього розгляду документів, поданих для встановлення пріоритету на отримання дозволу для розміщення реклами та погодження проектів вивісок, встановлення запропонованих позивачем рекламо носіїв є недоцільним, оскільки таке встановлення суперечитиме пункту 5.1.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затверджених рішенням Виконкому ЛМР № 569 від 21 травня 2010 року, з якого вбачається, що розміщення рекламних засобів повинно здійснюватись з врахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів міського середовища м. Львова, з дотриманням Правил благоустрою території м. Львова, відповідно до рекламно-містобудівного зонування міста (додаток 6 до цих Правил) та вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Обов'язковою вимогою встановлення рекламоносіїв є збереження умов цілісного візуального сприйняття архітектурних ансамблів та домінант, культових споруд, міських перспектив, цінних видових картин, ландшафтів та інших містоутворюючих факторів.
За змістом статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, як і стверджує позивач, ПАТ "ВіЕс Банк" є правонаступником ВАТ "ФОЛЬКСБАНК", однак з самих рекламоносіїв, фото яких міститься у дозволах вбачається саме зовнішня реклама VOLKSBANK.
Пунктами 4.5.1 та 4.5.2 Правил встановлено, що дозвіл підлягає переоформленню у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передачі рекламного засобу в оренду (користування).
Переоформлення дозволу на користувача здійснюється з врахуванням умов договору оренди (користування) у частині терміну дії договору, його дострокового розірвання, умов користування орендованим майном, підстав повернення предмета оренди тощо.
Особа, яка набула право власності (користування) на рекламний засіб, протягом одного місяця з дня виникнення права власності (користування) рекламним засобом звертається через управління "Дозвільний офіс" до робочого органу (копія - оператору) з заявою у довільній формі про переоформлення дозволу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що позивачем не надано доказів переоформлення на нового власника (користувача) у місячний термін дозволів на розміщення реклами.
Згідно з пунктом 4.4.3 Правил, у продовженні дії дозволу може бути відмовлено, якщо у заявника зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.
У відповідності до пункту 4.6.1 Правил, дозвіл скасовує виконавчий комітет міської ради до закінчення терміну дії за поданням робочого органу з долученням акта обстеження місця, складеного оператором з представниками районних адміністрацій за місцем розташування рекламного засобу, або судового рішення, зокрема, у разі не переоформлення дозволу у встановленому порядку.
За такого правового врегулювання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про правомірність рішень суб'єктів владних повноважень, які діяли у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду міста Львова від 24 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
М. І. Смокович
А. В. Єрьомін
О. В. Кравцов