суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про захист авторського права, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі ФОП ОСОБА_6.) на її користь компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 24360 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач є автором малюнків складових частин "аватарок" до інтернет ресурсу "ІНФОРМАЦІЯ_2". У червні 2014 року вона замовила через інтернет-магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" футболку, на якій було використано зображення парубка у чорному капелюсі з коричневою стрічкою, чорним розтріпаним волоссям, овальним обличчям, маленькими очима і бровами, маленьким носиком, що має форму перевернутої дужки та посмішкою, що має таку ж форму як і ніс, проте трохи більшу та іншого кольору, одягненого у світло-сіру сорочку з темно-сірим коміром, на краях якого містяться по три квадратика у основний колір сорочки. У структурі малюнку, який зображений на проданому товарі, використано 5 самостійних об'єктів інтелектуальної власності: капелюх; комбінація "обличчя - зачіска"; комбінація: "очі - брова"; комбінація "губи - ніс" та сорочка. Продавцем товару, на малюнку якого зображені відповідні об'єкти авторського права, є ФОП ОСОБА_6 Позивач не надавала відповідачу дозволу на використання складових частин "аватарок" з інтернет ресурсу "ІНФОРМАЦІЯ_2", а, отже, здійснивши продаж футболки, на малюнку якої зображені складові частини "аватарок", відповідач порушив її авторські права.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року рішення районного суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь позивача суму компенсації в розмірі 24 360 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відсутня вина відповідача у вчиненні дій, які відповідно до ст. ст. 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є такими, що порушують авторські права, оскільки за умовами субагентського договору № 16/04/14-1 на здійснення операцій по реалізації товару від 16 квітня 2014 року, укладеному між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "БЛІЦ МЕДІА", відповідач здійснює лише технічні функції по реалізації та доставки товару споживачам, а, отже, ФОП ОСОБА_6 не може бути належним відповідачем по заявленим позовним вимогам. Крім того, суд виходив із того, що зміст інтернет ресурсу "ІНФОРМАЦІЯ_2" містить таку інформацію як: "створи собі аватарку" - "збережи її на комп'ютер" - "завантаж її у соціальну мережу" - "поділись з друзями", а тому фактично відвідувачам даного інтернет-ресурсу надано дозвіл на використання "аватарок" і будь-яких заборон щодо їх використання поза межами мережі Інтернет не має.

Скасовуючи рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 є автором малюнків складових частин "аватарок" до інтернет ресурсу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_5 надавала йому дозвіл на використання складових частин "аватарок" з інтернет ресурсу "ІНФОРМАЦІЯ_2" (якими у даному випадку є: капелюх; комбінація "обличчя - зачіска"; комбінація: "очі - брова"; комбінація "губи - ніс"; сорочка, та які можуть використовуватися самостійно), а, отже, здійснивши продаж футболки, на малюнку якої зображені складові частини "аватарок", відповідач порушив авторські права ОСОБА_5 Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд апеляційної інстанції визначив компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (24360 грн) та стягнув вказану суму з відповідача на користь позивача.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в мережі Інтернет існує Інтернет ресурс "ІНФОРМАЦІЯ_2" щодо формування з окремих елементів "аватарок", де автором даного проекту зазначено ОСОБА_7 та позначено проект знаком захисту прав автора - буква "С" в колі.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб, 3 серпня 2013 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8 і взяла прізвище чоловіка "ОСОБА_5".

Крім цього, в мережі Інтернет існує вебсайт "ІНФОРМАЦІЯ_1", на якому в розділі "О нас" його власником зазначена компанія "PROSTOPRINT INTERNATIONAL Ltd.", що знаходиться за адресою: Athienou, 52, 1 st Apriliou, 7600, Larnaca, Cyprus (Республіка Кіпр).

В матеріалах справи є субагентський договір № 16/04/14-1 на здійснення операцій по реалізації товару, укладений між ТОВ "Бліц Медіа" - (принципал) і ФОП ОСОБА_6 - (агент), в пункті 2.1. якого визначені обов`язки агента, які полягають в сукупності дій по реалізації товару принципала на умовах, найбільш вигідних для останнього з отриманням за це агентської винагороди; товар передається агенту по накладних, в яких вказується асортимент, кількість і ціна по кожному найменуванню товару (пункт 4.1. договору); принципал гарантує агентові, що товари принципала не порушують законодавства України та прав третіх осіб і що реалізація товарів принципала кінцевим покупцям не призведе виникнення претензій до агента з боку третіх осіб.

16 червня 2014 року позивач придбала у відповідача через вебсайт інтернет-магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" товар - футболку вартістю 198 грн, на якій використано зображення малюнку - парубка у чорному капелюсі з коричневою стрічкою і чорним розтріпаним волоссям, овальним обличчям, маленькими очима і бровами, маленьким носиком, що має форму перевернутої дужки та посмішкою, що має таку ж форму як і ніс, проте трохи більшу та іншого кольору, одягненого у світло-сіру сорочку з темно-сірим коміром, на краях якого містяться по три квадратика у основний колір сорочки, а також на сорочці розміщено кружечок з кольорами прапору України.

Позивач вважає, що вказане вище зображення сконструйовано з елементів, викладених на Інтернет-ресурсі "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором яких вона є, без її згоди та повідомлення, також, вказує, що вона не надавала своєї згоди як автор на коштовне використання об`єкту свого авторського права у такий спосіб, як розповсюдження за винагороду шляхом зображення на товарі.

З урахуванням того, що у даному спорі відповідачем не надано доказів про існування іншого первинного суб'єкта авторського права на малюнки складових частин "аватарок" відповідно до тих, що містяться на інтернет ресурсі "ІНФОРМАЦІЯ_2" місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що саме позивач є автором даного твору.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визначаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

У п. 44 постанови пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (v0005700-10) роз'яснено, що відповідно до пункту "б" статті 50 Закону № 3792-ХІІ розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.

Особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

За таких обставин, доводи відповідача щодо відсутності в його діях вини в силу виконання ним субагентського договору на здійснення операцій по реалізації товару вбачаються необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що здійснивши продаж футболки, на малюнку якої зображені складові частини "аватарок", відповідач порушив авторські права ОСОБА_5, що в свою чергу, відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є підставою для стягнення на користь останньої компенсації за порушення авторських прав.

Встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суд апеляційної інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.