розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди, -

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, його посадових осіб, що полягають у неприйнятті своєчасних заходів впливу на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", що призвело до нанесення йому матеріальної шкоди; стягнути моральної шкоди у розмірі 1529150 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про не вчинення відповідачем заходів щодо недопущення віднесення третьої особи до категорії неплатоспроможних та відновлення платоспроможності, неналежне застосування заходів впливу до банку, внаслідок чого ним фактично втрачено право власності на грошові кошти, внесені третій особі в якості банківського вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідачем протиправної бездіяльності щодо вжиття передбачених законом заходів відносно третьої особи не допущено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

У касаційній скарзі зазначає про бездіяльність відповідача щодо здійснення нагляду за дотриманням банком та його підрозділами банківського законодавства, нормативно-правових актів Нацбанку та економічних нормативів. Вказує про обізнаність відповідача щодо рейтингу банку та наявну у нього можливість надати поради щодо поліпшення фінансового стану та уникнення ліквідації банку. Посилається також на не вчинення належних заходів впливу відносно третьої особи.

Національний банк України у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що в 2014 році між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (банк) та позивачем- ОСОБА_2 (вкладник) укладено ряд договорів строкових банківських вкладів (депозитів) без поповнення, оформлених в рамках пакету послуг "ПУ "Gold" №№ 1954328, 2006841, 2006857, 2006863, 2006867, 2006873, 2006876, 2007042, 2021917, 2021927, 2021934, 2021951, 2021957, 2024722, 2024725, 2089931, 2089933 на загальну суму вкладів (депозитів) близько 85000 доларів США, за умовами яких процентні ставки встановлюються у розмірах 12% та 12,5% річних; датами повернення вкладів є 17 червня 2015 року та 23 червня 2015 року.

По закінченню строків розміщення вкладів, позивач у червні 2015 року звернувся до ПАТ "КБ "Надра" про виплату коштів та нарахованих процентів відповідно до умов договорів строкових банківських вкладів (депозитів). Проте, Банком зобов'язання за вказаними вище договорами виконані не були.

Позивач, вважаючи, що Національним банком України протиправно не вчинено дій та допущено бездіяльність зі вжиття своєчасних заходів впливу до ПАТ "КБ "Надра" як проблемного банку та відновлення його платоспроможності, звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про Національний банк України" забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією Національного банку відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) .

Згідно ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" до функцій Національного банку України віднесено здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України (ч.ч.1, 2 ст. 55 Закону України "Про Національний банк України").

Національний банк України, відповідно до ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", здійснює державне регулювання діяльності банків, зокрема, у формі адміністративного регулювання, шляхом застосування до банків санкцій адміністративного чи фінансового характеру.

Статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено право Національного банку України, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, застосувати заходи впливу.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначені підстави та порядок віднесення банку до категорії проблемних, зокрема, Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з критеріїв, визначених у цій статті.

Як встановлено судами, постановою Правління Національного банку України від 07 серпня 2014 року № 469/БТ ПАТ "Комерційний банк "Надра" віднесено до категорії проблемних та призначено куратора. У пп.2 п.2 вказаної постанови для банку встановлені обмеження в його діяльності, зокрема, стосовно залучення коштів від фізичних осіб в обсягах та за процентними ставками не вищими, ніж досягнуті на дату прийняття цієї постанови.

05 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", якою банк віднесено до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанова Правління Національного банку України від 07 серпня 2014 року № 469/БТ.

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра", згідно якого з 06 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Надра" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06 лютого 2015 року по 05 травня 2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну.

З 21 квітня 2015 року в ПАТ "КБ "Надра" розпочато виплату коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 06 лютого 2015 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року № 85 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" здійснення тимчасової продовжено по 05 червня 2015 року.

30 травня 2015 року виплати коштів вкладникам ПАТ "КБ "Надра" призупинено.

Постановою Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Комерційний банк "Надра" та прийнято рішення про його ліквідацію.

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року прийнято рішення № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно якого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05 червня 2015 року по 04 червня 2016 року.

Після прийняття зазначеного рішення Фонд з 12 червня 2015 року відновив виплату коштів вкладникам банку.

При цьому, для отримання коштів вкладники ПАТ "КБ "Надра" з 12 червня 2015 року до 23 липня 2015 року включно мали можливість звернутися до установи банку-агента Фонду - АТ "Райффайзен банк Аваль".

Пунктом 12.2 глави 12 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346 (z1590-12) , визначені критерії, у разі наявності хоча б одного з яких Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній станом на момент винесення Правлінням НБУ постанови про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних), Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами;

4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Зі змісту постанови правління Національного банку України від 07 серпня 2014 року № 469/БТ "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" вбачається, що до категорії проблемних та призначення куратора Національним банком України за результатами безвиїзного банківського нагляду з використанням даних статистичної звітності установлено, що діяльність банку не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, про що свідчило:

- порушення Банком вимог Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 16 березня 2006 року № 91 (z0312-06) , у частині недотримання на кореспондентському рахунку в Національному банку України середньоарифметичної суми залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або більший, ніж середньоарифметична сума обов'язкових резервів. Відхилення для звітного періоду резервування збільшився та становив: за березень 2014 року - "-" 207 086 тис. грн., за квітень 2014 року - "-" 408 509 тис. грн., за травень 2014 року - "-" 261 561 тис. грн., за червень 2014 року - "-" 555 838 тис. грн.;

- протягом липня 2014 року банк недотримувався нормативу миттєвої ліквідності (Н4), значення якого не перевищувало 17,46 % (нормативне значення не менше ніж 20 %). Станом на 05 серпня 2014 року норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив лише 7,37 %;

- банк порушував вимоги Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368 (z0841-01) , у частині недотримання нормативу миттєвої ліквідності (Н4) починаючи з 20 березня 2014 року та не усунув це порушення, незважаючи на надіслані до Банку письмову вимогу від 14 квітня 2014 року № 47-112/16489/БТ та письмове застереження від 16 травня 2014 року № 47-112/23933/БТ;

- залишок коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України був критично низьким та станом на 05 серпня 2014 року становив лише 7 млн. грн., або 0,02% від зобов'язань банку.

Зазначене свідчило про наявність у банку проблем із ліквідністю, що становило реальну загрозу невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами, а також потребу в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Допущення зменшення значення на 5 і більше відсотків протягом звітного місяця хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України, було підставою для віднесенням відповідачем ПАТ "КБ "Надра" до категорії проблемних.

Таким чином, віднесення Банку до категорії проблемних було адекватним заходом впливу до вчинених Банком порушень і рівню загрози інтересам вкладників та інших кредиторів Банку.

Судом апеля2ційної інстанції відзначено, що відповідно до п.3.1 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346 (z1590-12) , Національний банк України застосовує заходи впливу за порушення банками банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, у тому числі на підставі результатів безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків.

Отже, Постанова від 07 серпня 2014 року № 469/БТ "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії проблемних та призначення куратора" прийнята правлінням Національного банку України на підставі результатів саме безвиїзного банківського нагляду.

Також, 05 лютого 2015 року правлінням Національного банку України за результатами безвиїзного банківського нагляду було прийнято постанову № 83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", відповідно до якої банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Зазначена постанова прийнята за результатами розгляду пояснювальної записки Генерального департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, а також доповідної записки Департаменту банківського нагляду від 02 лютого 2015 року № В/47-108/5565, складеної за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю Банку з використання даних статистичної звітності.

Крім того, банк продовжував здійснювати діяльність з високим ризиком ліквідності через:

- зменшення залишку коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку України з 95 млн. грн. (або 0,3% від зобов'язань) станом на 07 серпня 2014 до 14 млн. грн. (або 0,05% від зобов'язань) станом на 30 січня 2015 року;

- незбалансованість за строками погашення активів та пасивів у періоді до 31 дня, обсяг якої станом на 21 січня 2015 року становить "-" 4 581 млн. грн. (або 18% від активів), що свідчило про значний дефіцит ліквідності Банку.

Тобто, діяльність Банку не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, була ризиковою та такою, що створювала загрозу інтересам вкладників і кредиторів Банку, а також стабільності банківської системи України.

Також, всупереч вимогам ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою встановлено обов'язок власників істотної участі в банку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, власники істотної участі в Банку не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки Банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Акціонери Банку не підтвердили готовність надати реальну і оперативну фінансову підтримку установі, у тому числі для погашення боргів, отриманих попереднім акціонером, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників діяльності Банку та неможливості своєчасного виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Як наслідок, Банком не було вжито належних заходів з приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

З урахуванням вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що з боку відповідача вчинялись дії щодо недопущення віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, а також з відновлення такої платоспроможності, про що свідчать, зокрема, прийняття Постанови від 07 серпня 2014 року № 469/БТ "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії проблемних та призначення куратора" та Постанови від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", які прийняті Національним банком України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дії та бездіяльності відповідача, його посадових осіб щодо неприйняття своєчасних заходів впливу на Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", у зв'язку з чим правомірно відмовили у їх задоволенні.

Також, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Національного банку України моральної шкоди у зв'язку з ненаданням позивачем доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди неправомірною бездіяльністю відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги збігаються із доводами, наведеними позивачем в обґрунтування позовних вимог, встановлених судами попередніх інстанцій обставин не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.