ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2016 року м. Київ К/800/5142/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Олексієнка М.М.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області (далі - Управління) про визнання неправомірною відмови, зобов'язання призначити пенсію,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2015 року ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати неправомірною відмову Управління у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо призначення пенсії за вислугу років з 3 серпня 2014 року; зобов'язати Управління призначити пенсію за вислугу років з 3 серпня 2014 року.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано відмову Управління щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років неправомірною. Зобов'язано Управління призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "в" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пунукту "в" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 3 серпня 2014 року по 7 грудня 2014 року включно залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновків про відмову в задоволенні касаційної скарги.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював з 2 січня 1988 року по 28 жовтня 1988 року майстром лісу Явірницького лісництва Верховинського лісокомбінату, з 28 жовтня 1988 року по 13 січня 1990 року майстром по лісосіках Явірницького лісництва, з 15 січня 1990 року по 31 грудня 2004 року майстром лісу в кооперативі (ТзОВ ВБК фірмі) "Промінь".
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років підставі пункту "в" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Управлінням відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки у нього відсутній необхідний стаж роботи 12 років 6 місяців.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки загальний стаж роботи складає понад 30 років та з них не менше 12 років 6 місяців на посаді майстра безпорсередньозайнятого на лісозаготівлях.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено, що він працюючи як майстер лісу безпосередньо зайнятий на лісозаготівлях, а посада майстер лісу сама по собі не дає права на призначення пільгової пенсії, тому позивачу необхідно надати уточнюючу довідку Управлінню.
Відповідно до пункту "в" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (583-92-п) затверджено Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Список).
Зазначеним списком передбачено, зокрема, посади майстрів, старших майстрів, зайнятих на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.
Статтею 62 Закону України № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з довідкою архівного відділу Верховинської районної державної адміністрації від 21 серпня 2014 року № Г-392, довідок виданих ТзОВ ВКБ фірма "Промінь" та відомостей про застраховану особу форми ОК-5, ОСОБА_2, працюючи на посаді майстра лісу Верховинського лісокомбінату, Явірницького лісництва, Явірницького лісопункту з 2 січня 1998 року по 13 січня 1990 року та на посаді майстра лісу кооперативу "Промінь" з 15 січня 1990 року по 31 грудня 1997 року та з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2002 року щомісячно отримував заробітну плату.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до пункту "в" частини першої статті 55 Закону № 1788-XII є наявність відповідного стажу, виконання нею робіт, що містяться у Списку, а також документальне підтвердження безпосередної зайнятості на лісозаготівлях і лісосплаві, що може бути підтверджено відомостями трудової книжки або у разі відсутності таких відомостей - відповідної уточнюючої довідки.
Таким чином, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки, що підтверджує безпосередню зайнятість на лісозаготівлях і лісосплаві, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді
Ю.Й. Рецебуринський
М.М.Олексієнко
О.П.Стародуб