Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Вербицької О.В., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Сабана М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Оліяр"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року

у справі № 2а-8186/11/1370 (СК-876/9178/14)

за позовом приватного підприємства "Оліяр" (далі - позивач, ПП "Оліяр")

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2013 року, позов ПП "Оліяр" задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 15.07.2011 року № 0000153540.

14.04.2014 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року. Просила скасувати зазначену постанову в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 15.07.2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126,00 гривень, у тому числі основний платіж 7 043 301,00 гривні та штрафні санкції 1 760 825,00 гривень і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зазначено обставини, встановлені вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к стосовно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року заяву ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року у справі № 2а-8186/11/1370 залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року за наслідками провадження за нововиявленими обставинами у № 2а-8186/11/1370 скасовано. Заяву ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року у № 2а-8186/11/1370 задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року у № 2а-8186/11/1370 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126,00 гривень, у тому числі основний платіж 7 043 301,00 гривня та штрафні санкції 1 760 825,00 гривень скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Оліяр" в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 15.07.2011 року № 0000153540 на суму 8 804 126,00 гривень, у тому числі основний платіж 7 043 301,00 гривня та штрафні санкції 1 760 825,00 гривень відмовлено. У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року у № 2а-8186/11/1370 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року. Вважає рішення суду апеляційної інстанції незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

28.09.2016 року та 03.10.2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України від представника відповідача надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Львівському окружному адміністративному суду. Клопотання обґрунтовано тим, що прибуття представника відповідача в судове засідання потребує витрачання значних коштів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Отже, заявником не наведено поважних причин, які фактично ускладнюють або роблять неможливою його участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, а також не надано доказів на підтвердження заявленого клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку, щодо відмови у задоволенні зазначеного клопотання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до вищезазначених норм, необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтовує наявністю вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2013 року у кримінальній справі № 320/5572/13-к, що набрав законної сили, яким встановлено істотні обставини для цієї справи, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.

Проте зазначене мало місце після набрання постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року у справі № 2а-8186/11/1370, а отже, не може бути визнано нововиявленою обставиною, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення оспорюваного рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставина, на яку посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленою в розумінні положень законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року слід скасувати та залишити в силі ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 245- 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

Касаційну скаргу приватного підприємства "Оліяр" - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року у справі № 2а-8186/11/1370 (СК-876/9178/14) - скасувати.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі № 2а-8186/11/1370 (СК-876/9178/14) - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.