Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчук В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши заяву ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", треті особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Юг" в особі ліквідатора Рябця О.М., про визнання договору іпотеки недійсним,

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з березня 1999 року зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності його батьку - ОСОБА_5 Вказана квартира на підставі іпотечного договору, укладеного 25 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"), передана в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Альянс-Юг". Посилаючись на те, що на час укладання договору іпотеки він був неповнолітнім та мав право користування зазначеною квартирою, а згода органу опіки та піклування на укладення спірного договору не надавалась, позивач просив визнати договір іпотеки недійсним, виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження нерухомого майна та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано договір іпотеки квартири від 25 грудня 2007 року недійсним. В іншій частині позову відмовлено. Встановлено порядок виконання судового рішення, відповідно до якого воно після набрання законної сили, є підставою для виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, житловою площею 51,7 кв. м, загальною площею 88,6 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 Розподілено судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року рішення апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року залишено без змін.

У грудні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

До заяви про перегляд судових рішень як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копії: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2012 року у справі за позовом про визнання правочину недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року у справі за позовом про визнання іпотечних договорів недійсними; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2012 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2012 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним та зобов'язання скасувати реєстраційні записи; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2014 року у справі за позовом про визнання кредитного договору, додаткової угоди до кредитного договору та договору іпотеки недійсними; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2014 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2013 року у справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2014 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом про визнання договору дарування квартири недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року у справі за позовом про визнання іпотечного договору недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки нікчемним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року у справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2014 року у справі за позовом про визнання іпотечного договору та додаткових угод до договору іпотеки недійсними, виключення з Державного реєстру іпотек записів про іпотеку та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Зі змісту заяви та доданої до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у порівнянні з ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2012 року, від 12 лютого 2014 року, від 29 травня 2013 року, від 20 червня 2012 року, від 17 січня 2012 року, від 22 травня 2014 року, від 07 серпня 2014 року, від 26 вересня 2013 року, від 11 вересня 2014 року, від 22 жовтня 2014 року, від 26 лютого 2014 року, від 21 березня 2012 року, від 24 квітня 2013 року та від 17 березня 2014 року, на які заявник посилається, оскільки із них випливають різні встановлені судом фактичні обставини у порівнянні з судовим рішенням, яке заявник просить переглянути.

Так, постановляючи ухвалу від 10 вересня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився із висновками апеляційного суду про те, що на момент передачі спірної квартири в іпотеку позивач мав право користування та був зареєстрований за іншим місцем проживання, а, відтак, його права оспореним договором не порушені.

У наданих заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ аналогічних обставин не встановлено.

Враховуючи викладене, у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", треті особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Юг" в особі ліквідатора Рябця О.М., про визнання договору іпотеки недійсним до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.