розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради, Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, ліцей № 38 ім. В.М. Молчанова, про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради, Управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з серпня 1988 року працювала на посаді директора ліцею № 38 ім. В.М. Молчанова, проте наказом від 25 грудня 2014 року її було незаконно звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за відсутність належного контролю за організацією навчально-виховного процесу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту освіти і науки молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради № 1168к від 25 грудня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з посади директора ліцею № 38 ім. В.М. Молчанова.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора ліцею № 38 ім. В.М. Молчанова з 25 грудня 2014 року.

Зобов'язано управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 40 302 грн 90 коп.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради на користь ОСОБА_4 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі Департамент освіти і науки молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради просить ухвалені у справі судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Пунктом 3 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, при цьому керуючись положеннями ст.ст. 21, 40, 139, 147, 147-1, 148, 149, 150, 237-1 КЗпП України, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у зв'язку з тим, що звільнення позивача було проведено із порушенням норм чинного трудового законодавства, а саме у ОСОБА_4 не було відібрано пояснення з приводу порушення за яке її було звільнено, з наказом про звільнення у визначеному законом порядку ознайомлено не було й крім того, дисциплінарне стягнення було накладене більше ніж через два місяці з дня вчинення та виявлення порушення.

Також судом належним чином вмотивовано висновок щодо розміру морального відшкодування, з урахуванням характеру та тривалості моральних страждань ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи касаційної скарги Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради на увагу не заслуговують та висновків судів не спростовують.

Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ