розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Нікопольського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про визнання дій неправомірними, скасування акту звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2014 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником будинком № 41 по вул. Котельникова у м. Нікополі Дніпропетровської області, проте Нікопольським управлінням по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - НУЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз") уклало договір про надання послуг з газопостачання населенню не з ним, а з його батьком - ОСОБА_4 Розрахункову книжку для розрахунків за природний газ було видано на його ім'я. 6 лютого 2013 року було отримано акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ від 1 січня 2013 року, складений на ім'я його матері - ОСОБА_5 На підставі цього акту контролером було здійснено перерахунок по оплаті за спожитий природний газ за вказаною адресою і додатково нараховано 6 977 грн 52 коп. Вважав дії посадових осіб відповідачів неправомірними, а вказаний акт таким, що не відповідає та суперечить вимогам чинного законодавства.

Ураховуючи наведене, позивач просив визнати дії посадових осіб відповідачів неправомірними та скасувати акт від 1 січня 2013 року.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2014 року, у задоволенні позову

ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, здійснюючи перерахунок оплати вартості спожитого газу, НУЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" діяло відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) .

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про скасування акту звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ від 1 січня 2013 року.

Вирішуючи спір, суди не звернули уваги на таке.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

На виконання вимог п. 32 Правил 1 січня 2013 року контролером ПАТ "Дніпропетровськгаз" було складено акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 та проведено перерахунок фактично використаного у 2012 році газу за диференційованою системою згідно річного обсягу споживання. Визначено, що сума перерахунку за 2012 рік складає 6 977 грн 52 коп. Сальдо на 1 січня 2013 року складає 9 170 грн 28 коп. Відповідно до п. 10 Правил у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості. Тому споживача було попереджено про необхідність в 10-денний термін погасити поточну заборгованість по перерахунку за спожитий природний газ у сумі 6 977 грн 52 коп., а в іншому випадку ПАТ "Дніпропетровськгаз" буде змушене припинити газопостачання згідно з п. 6 Правил.

Отже, складений відповідно до вимог Правил ПАТ "Дніпропетровськгаз" акт є лише фіксацією проведення перерахунку фактично спожитого газу у 2012 році, у разі виникнення спору він буде наданий як доказ, який повинен оцінюватись судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України; його оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Подібна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року № 6- 25 цс 11, яка згідно з ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Таким чином, суди у порушення ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України зазначене не врахували, не з'ясували, чи є обраний позивачем спосіб судового захисту належним та у порушення п. 1 ч. 6 ст. 130 ЦПК України не уточнили позовні вимоги.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлено, їх рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.