головуючого Юровської Г.В., суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Нагорняка В.А., Писаної Т.О., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 листопада 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що на виконанні ВДВС Червоноармійського РУЮ перебуває виконавчий лист № 2-177, виданий 14 липня 2003 року Червоноармійським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_7 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак відповідач, будучи працездатним, ухиляється від вчасної сплати аліментів, чим ставить її та дочку у скрутне матеріальне становище, тому вона змушена докладати додаткових зусиль для організації нормального життя та матеріального забезпечення сім'ї. З приводу невиконання боржником рішення суду вона неодноразово зверталася до відділу виконавчої служби, але боржник продовжує ігнорувати виконання обов'язку, покладеного на нього судом щодо надання утримання на дитину.

У зв'язку з тим що ОСОБА_7 сплачує аліменти нерегулярно, розмір заборгованості склав 5 370 грн 58 коп.

Оскільки відповідач свідомо ухиляється від сплати аліментів і допустив затримку з їх виплатою, ОСОБА_6 просила суд стягнути з ОСОБА_7 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 45 855 грн 77 коп. та судові витрати.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06 березня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 25 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 07 серпня 2014 року рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06 березня 2014 року доповнено реченням наступного змісту: "В іншій частині позовних вимог відмовлено".

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 05 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів з 25 тис. грн до 5 тис. грн та розмір судового збору - з 250 грн до 243 грн 60 коп. У решті рішення суду та додаткове рішення цього суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду вказаній нормі процесуального права не відповідає.

Суд першої інстанції, частково задовольнивши позовні вимоги та зменшивши розмір неустойки з підстав передбачених ч. 2 ст. 196 СК України, виходив із принципу розумності та справедливості, враховуючи при цьому, що відповідач не має постійного місця роботи.

Апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції, зменшивши її розмір із 25 тис. грн до 5 тис. грн., повторно застосував до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 196 СК України.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком заборгованості із сплати аліментів від 22 січня 2014 року № 2-24/181 ВДВС Черноармійського РУЮ за ОСОБА_7 рахується заборгованість, яка виникла за період з січня 2010 року по грудень 2013 року і станом на 01 січня 2014 року становить 5 370 грн 58 коп.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України (435-15) неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку, та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць) (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-94цс15).

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру пені, в порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України вищевказані положення закону та висновки Верховного Суду України залишив поза увагою, в своєму рішенні не навів конкретний розрахунок пені, виходячи з суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, повторно застосувавши до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 196 СК України та зменшивши розмір заборгованості із сплати аліментів до 5 000 грн.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ