Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0801150000055815343, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі

7 тис. грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Внаслідок порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 31 травня 2014 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість, загальна сума якої становить 27 440 грн 70 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 6 993 грн 99 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 14 285 грн 87 коп.; заборгованість за комісією за користування кредитом -

4 616 грн 04 коп.; штраф (фіксована частина) - 250 грн; штраф (процентна складова) - 1 294 грн 80 коп.

На підставі наведеного, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь загальну заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2008 року № 0801150000055815343 у сумі 27 440 грн 70 коп.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що банк звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, не зазначивши поважності причин пропуску такого строку (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14).

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) та п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 вересня 2014 року.