Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., МаляренкаА.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 12 березня 2014 року рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_4, як спадкоємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 139 350 грн заборгованості за договором позики. 18 жовтня 2014 року державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження № 45083118 з примусового виконання рішення про стягнення заборгованості. 30 березня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві. Позивач вважала, що наявним є прострочення виконання ОСОБА_4 зобов'язання по поверненню заборгованості за договором позики у розмірі 139 350 грн, а тому вона має право на отримання відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути на її користь з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України компенсацію втрат від інфляційних процесів у сумі 84 864 грн 15 коп. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4 466 грн 84 коп., а всього 89 331 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2015 року рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за прострочення грошових зобов'язань 89 331 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

У абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування " (v0007700-08) судам роз'яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами ст. 625 цього Кодексу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, та врахувавши, що ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 прийняла на себе зобов'язання за договором позики, і це грошове зобов'язання не виконано, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача суми індексу інфляції від простроченої суми боргу та трьох процентів річних.

Отже, рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України це рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.