Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
Лесько А.О., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-Інвест", державного підприємства "Житлоінбуд", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "КУА АПФ "АСД-Менеджмент", товариство з обмеженою відповідальністю "Фінком Капітал", про визнання майнових прав за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2014 ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 16 лютого 2007 року між ним і товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-Інвест" (далі - ТОВ "Форум-Інвест") було укладено договір про резервування трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, а 19 лютого 2007 року між ними було укладено договір про залучення інвестицій в будівництво машиномісця площею 15 кв. м у підземному паркінгу за цією ж адресою та повністю оплачено ним 65 тис. грн на виконання цього договору. Будівництво будинку мало бути завершено до закінчення третього кварталу 2009 року, а введення паркінгу в експлуатацію у третьому кварталі 2010 року. 22 лютого 2007 року між ним та указаним товариством було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) і на виконання цього договору він повністю оплатив пакет безпроцентних іменних цільових облігацій в кількості 11 725 штук номінальною вартістю 609 700 грн та вартістю пакету облігацій на день укладення договору в сумі 879 375 грн.
Ураховуючи, що будівництво будинку та паркінгу призупинено і не завершено, чим порушуються його права, позивач просив з підстав, передбачених ст. ст. 331, 392 ЦК України визнати за ним право власності на майнові права на спірну квартиру та машиномісце.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 майнові права на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ПАТ "Банк Форум", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач виконав всі договірні умови і набув майнові права на новостворене майно (указані у договорах об'єкти), а невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо строків здачі в експлуатацію об'єктів інвестування та обміну цінних паперів на ці об'єкти порушують майнові права позивача на інвестовані об'єкти.
Проте погодитись із такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами встановлено, що 16 лютого 2007 року між ОСОБА_3 і ТОВ "Форум-Інвест" було укладено договір про резервування трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, а 19 лютого 2007 року між ними було укладено договір про залучення інвестицій в будівництво машиномісця площею 15 кв. м у підземному паркінгу за цією ж адресою та повністю оплачено ОСОБА_3 65 тис. грн на виконання цього договору. Будівництво будинку мало бути завершено до закінчення третього кварталу 2009 року, а введення паркінгу в експлуатацію у третьому кварталі 2010 року. 22 лютого 2007 року між указаними сторонами було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) і на виконання цього договору ОСОБА_3 повністю оплатив пакет безпроцентних іменних цільових облігацій в кількості 11 725 штук номінальною вартістю 609 700 грн та вартістю пакету облігацій на день укладення договору в сумі 879 375 грн. Будівництво будинку та паркінгу призупинено і не завершено.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Зі змісту ч. 5 ст. 11 ЦК України випливає, що цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
Порядок та умови набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва врегульовані положеннями ст. 331 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, на яку посилався позивач і яку застосував суд, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Зазначена стаття ЦК України (435-15) не передбачає можливості виникнення права власності чи майнового права на новостворене нерухоме майно за рішенням суду.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-131 цс 14 від 5 лютого 2014 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Суди на зазначене уваги не звернули, не врахували, що ст. 331 ЦК України не передбачає можливості виникнення права власності чи майнового права на новостворене нерухоме майно за рішенням суду.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ПАТ "Банк Форум" посилався на те, що майнові права, на які районним судом визнано право власності за позивачем, є предметом застави, який був укладений 26 грудня 2005 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ЗАТ "Форум ДС" на забеспечення виконання ЗАТ "Форум ДС" зобов'язань за кредитним договором від 19 квітня 2005 року та додаткових угод до нього, і суд вирішив спір про їх права та обов'язки, на залучивши їх до участі у справі. При цьому банк посилався на те, що згоди на резервування квартир та машиномісць не давав, будинок перебуває у стадії будівництва і права позивача не порушуються.
Правовий аналіз положень ст. ст. 575, 583 ЦК України, ст. ст. 1, 5 Закону України "Про іпотеку" та ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" свідчить про те, що майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-45 цс 13 від 12 червня 2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України суди на зазначені положення закону уваги не звернули; доводів сторін як на підтвердження, так і на заперечення позову належним чином не перевірили; не врахували, що майнові права відмінні від права власності, але є передумовою визнання права власності на нерухоме майно, проте ст. 331 ЦК України, якою позивач обґрунтовував заявлені вимоги, не передбачає можливості виникнення права власності чи майнового права на новостворене нерухоме майно за рішенням суду та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.
Оскільки суди не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не визначились із складом сторін у справі, їх судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 червня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта