Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області, третя особа - ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім'єю, призначення страхової виплати на сім'ю; за позовом ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, призначення страхової виплати на сім'ю за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області на рішення апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2014 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в період з 18 червня 1994 року до 15 жовтня 1998 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_7, від якого мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак з березня 1999 року вони відновили подружні стосунки і знову стали проживати разом, вести спільне господарство. При цьому шлюб не реєстрували, оскільки вважали, що їх перший шлюб поновлено. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер у зв'язку з нещасним випадком на виробництві при виконанні службових обов'язків. 24 січня 2012 року вона звернулась до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області (далі - Відділення) щодо призначення їй страхових виплат у зв'язку із втратою годувальника, на що отримала відмову з посиланням на те, що вони з померлим не перебували у зареєстрованому шлюбі й підстави для виплати одноразової матеріальної допомоги на сім'ю відсутні.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд встановити факт проживання її однією сім'єю разом із ОСОБА_7 та дітьми: ОСОБА_5, ОСОБА_6, у період з березня 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов'язати Відділення призначити та виплатити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 страхові виплати у вигляді одноразової матеріальної допомоги на сім'ю відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у розмірі не меншому за п'ятирічну заробітну плату ОСОБА_7

У листопаді 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Відділення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 йому виповнилося 18 років, тому він вважав за необхідним самостійно захищати свої права та інтереси. Указував на ті самі обставини, що і його мати - ОСОБА_4, та просив суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 із ОСОБА_7 та дітьми: ОСОБА_5, ОСОБА_6 у період з березня 1999 року до ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому страхові виплати у вигляді одноразової матеріальної допомоги на сім'ю відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у розмірі не меншому 50 % від п'ятирічної заробітної плати ОСОБА_7

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2014 року у задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов'язано Відділення призначити та виплатити неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 1/2 частці кожному, одноразову матеріальну допомогу на сім'ю в розмірі п'ятирічного заробітку ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. У решті позовів відмовлено.

У касаційній скарзі Відділення просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовів у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнаючи за дітьми померлого в автокатастрофі ОСОБА_7 право на одноразову матеріальну допомогу на сім'ю в розмірі п'ятирічної заробітної плати померлого, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши положення ст. ст. 3, 6 СК України, ст. ст. 28, 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", правильно виходив із того, що діти померлого внаслідок нещасного випадку мають право на зазначену одноразову допомогу.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 рішенням суду від 28 березня 2013 року було відмовлено у встановленні факту проживання з померлим ОСОБА_7 та стягненні суми не спростовує висновків суду, оскільки предмет, підстави позову та сторони спору є іншими.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.