розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2014 року,

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору від 08 серпня 2008 року № ML-202/077/2008, звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з позичальника та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як поручителів 2 237 004 грн 02 коп. заборгованість за вказаним договором станом на 11 червня 2013 року та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № ML-202/077/2008 станом на 16 жовтня 2009 року в розмірі 485 580 грн 71 коп. із яких: 54 306,70 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1992,35 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 36 314 грн 29 коп. - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань, скасовано і провадження у цій частині закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У решті рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову на суму 1 787 005 грн 72 коп.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача кредитної заборгованості станом на 16 жовтня 2009 року в розмірі 485 580 грн 71 коп. та закриваючи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження у цій частині вимог, апеляційний суд виходив із того, що вказана заборгованість була стягнута на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" від 25 грудня 2009 року.

Висновок апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині вимог ґрунтується на законі та відповідає встановленим обставинам.

Так, судами встановлено, що 08 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-202/077/2008, згідно з умовами якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 50 750 доларів США, а остання зобов'язалася повернути кредит у строк до 08 лютого 2023 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 5,99 % річних.

Цього ж дня із метою забезпечення вказаного договору між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були укладені договори поруки № SR-202/077-1/2008 та № SR-202/077/2008 відповідно, згідно з умовами яких двоє останніх взяли на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеним кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору 23 грудня 2008 року та 21 вересня 2009 року на адресу відповідачів АТ "ОТП Банк" відповідно до п. 1.9 договору надсилалась досудова вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки зазначені вимоги банку виконані не були, то 25 листопада 2009 року АТ "ОТП Банк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" з позовом про дострокове стягнення заборгованості за договором. За наслідками розгляду зазначеного позову 25 грудня 2009 року ухвалено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Запоріжжі 485 580 грн 71 коп. заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № ML-202/077/2008.

У той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на виконання вказаного рішення було видано чи відмовлено у видачі виконавчого листа.

26 листопада 2010 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно з умовами якого ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № ML-202/077/2008 та договорами поруки від 08 серпня 2008 року № SR-202/077-1/2008 та № SR-202/077/2008 право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" посилалось на те, що ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 11 червня 2013 року виникла загальна заборгованість у сумі 2 237 004 грн 02 коп., яка складається із: 54 306,70 доларів США, що еквівалентно 221 163 грн 20 коп., заборгованості за тілом кредиту, 5 880,48 доларів США, що еквівалентно 29 606 грн 71 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 755 927 грн 90 коп. пені за прострочення строків виконання зобов'язань, яку позивач просив стягнути на свою користь.

Із долученого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у загальну суму заборгованості включена і сума, яка була стягнута за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" від 25 грудня 2009 року.

З огляду на таке та враховуючи, що докази відмови у видачі виконавчого листа на виконання вказаного рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" у справі відсутні, апеляційний суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК України обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у цій частині вимог.

Між тим, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитом у зв'язку з пропуском строку позовної давності, суди не звернули уваги на наступне.

Так термін дії кредитного договору визначено до 08 лютого 2023 року.

Між тим, відповідно до п. 1.9 договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових зобов'язань за цим договором. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, суди не звернули уваги на те, що скориставшись правом на дострокове виконання зобов'язання за договором у 2008 та 2009 роках та звернувшись до відповідачів із вимогами про дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 1.9 договору, банк по суті змінив термін настання строку виконання основного зобов'язання. Проте дату, з якої такий строк настав, суди не встановили та не перевірили наявності підстав для нарахування процентів за користування кредитом після ухвалення рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" від 25 грудня 2009 року, з урахуванням того, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору проценти нараховуються до фактичного повернення кредиту.

У той же час, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені та інших штрафних санкцій, суди не врахували, що саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання пені й штрафних санкцій, передбачених договором, до дня фактичного розрахунку.

Вирішуючи спір по суті, на порушення приписів ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України суди на зазначене уваги не звернули та дійшли передчасного висновку про безпідставність позову в цілому.

Порушення судами при розгляді справи норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому ухвалені ними судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.