Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2015 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення та виселення відповідачів та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Вепринської сільської ради Радомишльського району, Житомирської області, ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи - Орган опіки та піклування Радомишльської райдержадміністрації, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно,

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просила: вселити їх у домоволодіння АДРЕСА_1; зобов'язати відповідачів не чинити їм перешкоди в користуванні даним житлом; виселити зі спірного будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_6

У серпні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнювала та остаточно просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2015 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 22 521 грн, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про вселення та стягнення судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким вселено ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в житловий будинок АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення первісних позовних вимог в частині виселення відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог суд першої інстанції враховуючи положення ст. ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України, виходив із того, що позивач за зустрічним позовом фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем, що підтверджується довідками Вепринської сільської ради Радомишльського району Житомирської області № 201 від 19 липня 2012 року та № 240 від 21 серпня 2012 року, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеного ОСОБА_7 10 серпня 2007 року згідно якого усе своє майно остання заповіла ОСОБА_5, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадковий будинок, що дає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні будинком та виселення відповідачів зі спадкового будинку, оскільки ОСОБА_5 прийняла спадщину та фактично являється володільцем 1/2 частини спадкового будинку, а ОСОБА_6 проживає у ньому з дозволу ОСОБА_5

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині вселення ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ОСОБА_4 в житловий будинок, оскільки її діти є власниками Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, а тому мають право на проживання у ньому згідно чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом вселення та виселення відповідачів та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Вепринської сільської ради Радомишльського району, Житомирської області, ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи - Орган опіки та піклування Радомишльської райдержадміністрації, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.