розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Прутівської сільської ради, ОСОБА_8 про скасування та визнання незаконним рішення Прутівської сільської ради, державних актів про право приватної власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, за касаційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2013 року,

У липні 2012 року прокурор Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати недійсним та скасувати рішення Прутівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області від 26 травня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та передачу в приватну власність земельних ділянок для будівництва жилого будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею по 0,25 га кожному та по 1 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4"; визнати недійсними державні акти про право приватної власності на вищезазначені земельні ділянки, видані відповідачам Прутівською сільською радою 3 червня 2008 року; визнати недійсними договори купівлі-продажу цих земельних ділянок, укладених між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_8, мотивуючи тим, що Прутівська сільська рада, приймаючи рішення про відведення земельних ділянок під забудову та передачу її в приватну власність відповідачам всупереч п. 12 розділу Х перехідних положень Земельного Кодексу України (2768-14) вийшла за межі своїх повноважень, розпорядившись земельними ділянками, що знаходяться за межами населеного пункту. Враховуючи те, що на підставі вищевказаного рішення Прутівської сільської ради 3 червня 2009 року відповідачам були видані державні акти про право приватної власності на землю на спірні земельні ділянки, які, у свою чергу, відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу 27 квітня 2009 року, продали спірні земельні ділянки відповідачу ОСОБА_8 Вважає, що спірні земельні ділянки були незаконно виведені із державної власності, а тому просив визнати вищевказані правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки недійсними та скасувати їх.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2012 року позовні вимоги прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Прутівської сільської ради від 26 травня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та передачу в приватну власність земельних ділянок для будівництва жилого будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею по 0,25 га кожному та по 1 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4.".

Визнано недійсними державні акти про право приватної власності на землю, що знаходиться в АДРЕСА_1, видані Прутівською сільською радою 3 червня 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею по 0,25 га кожному та по 1 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4 та договори купівлі-продажу цих земельних ділянок від 27 квітня 2009 року, посвідчені приватним нотаріусом Снятинського нотаріального округу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Додатковим рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2012 року визнано недійсними державні акти про право приватної власності на землю, що знаходиться в АДРЕСА_1, видані Прутівською сільською радою 12 березня 2010 року ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 27 квітня 2009 року.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 27 квітня 2009 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено прокурору Снятинського району Івано-Франківської області у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У касаційній скарзі заступник прокурора Івано-Франківської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Прутівською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області від 26 травня 2008 року було прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та передачу в приватну власність земельних ділянок для будівництва жилого будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 площею по 0,25 га кожному та по 1 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4"

3 червня 2008 року на підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було видано державні акти про право приватної власності на вищезазначені земельні ділянки.

27 квітня 2009 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - з одного боку та ОСОБА_8 - з іншого боку, були укладені договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, на підставі яких останнім були отримані державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора в інтересах держави, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку із перевищенням Прутівською сільською радою своїх повноважень спірні земельні ділянки вибули з державної власності незаконно, а тому видані відповідачам правовстановлюючі документи на них, а саме: рішення Прутівської сільської ради від 26 травня 2008 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку площею по 0,25 га кожному по 1 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_4 та державні акти про право приватної власності на землю, видані ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також договори купівлі-продажу цих земельних ділянок ОСОБА_8 та видані на їх підставі державні акти про право приватної власності на землю, підлягають визнанню недійсними.

Скасовуючи рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 27 квітня 2009 року та виданих на їх підставі державних актів на право приватної власності на землю, апеляційний суд, посилаючись на те, що захист порушеного права має здійснюватись на підставі ст. 387 ЦК України шляхом витребування майна (спірних земельних ділянок) із чужого незаконного володіння, дійшов висновку, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок і оскільки ці земельні ділянки вибули з володіння власників з їхньої волі, то зазначене майно не може бути витребувано у ОСОБА_8

Однак погодитись з такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до вимог ст. 16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Обрання неналежного способу захисту може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України (1618-15) .

У порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд на вищезазначені вимоги закону уваги не звернув, не встановив правовідносин, що склалися між сторонами та не визначився з нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, належним чином не перевірив, чи правильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, не врахував, що позивачем не заявлялися вимоги про добросовісність набуття ОСОБА_8 спірних земельних ділянок і витребування від нього цих земельних ділянок в порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України та, вийшовши за межі позовних вимог, дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації з підстав, передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України.