розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання дій неправомірними,

У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз"), посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 5 грудня 2002 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Газифікація вказаного будинку була проведена в 1995 році, тобто до набуття нею у власність вказаного будинку. У зв'язку з тим, що у Личаківської районної служби газопостачання УЕГГ м. Львова відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" виникла підозра щодо втручання в роботу приладу обліку, було проведено його зняття та направлено на експертизу. 11 вересня 2010 року нею було отримано повідомлення від Личаківської районної служби газопостачання УЕГГ м. Львова ВАТ "Львівгаз" про необхідність проведення оплати за ремонт та за послуги зі встановлення газового лічильника в сумі 180 грн 89 коп., а 13 вересня 2010 року - повідомлення про проведення дорахунку за втручання в роботу газового лічильника на суму 4 279 грн 89 коп.

Вважала вказані дії відповідача неправомірними, оскільки вона не втручалась в роботу лічильника газу, а тому звернулась до суду з вказаним позовом.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2012 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії ВАТ "Львівгаз" в особі Личаківської районної служби газопостачання УЕГГ м. Львова ВАТ "Львівгаз" щодо проведення дорахунку ОСОБА_3 на суму 4 279 грн 89 коп. Визнано неправомірними дії ВАТ "Львівгаз" в особі Личаківської районної служби газопостачання УЕГГ м. Львова ВАТ "Львівгаз" щодо покладення витрат з оплати вартості ремонту лічильника в сумі 180 грн 89 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 16 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2014 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) .

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2014 року, від 11 червня 2014 року, від 5 червня 2014 року, від 15 січня 2014 року та рішення Верховного Суду України від 30 травня 2012 року.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Із доданих до заяви копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2014 року, від 11 червня 2014 року, від 5 червня 2014 року, від 15 січня 2014 року та рішення Верховного Суду України від 30 травня 2012 року випливає різне визначення предмета регулювання правових норм, різні підстави та зміст позовних вимог й різні фактичні обставини у порівнянні із судовим рішенням, про перегляд якого подається заява.

Таким чином, зі змісту доданих копій ухвал та рішення не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання дій неправомірними відмовити.