розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства "Чапаєвське" с. Покровське, про розірвання договору оренди землі,-

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Чапаєвське" с. Покровське, про розірвання договору оренди землі.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2012 року позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 10 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та приватним сільськогосподарським підприємством "Чапаєвське".

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2012 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема положень ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 614 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року про визнання дій неправомірними, визнання кредитних договорів розірваними, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року про розірвання договору оренди землі, ухвалу Верховного Суду України від 26 грудня 2007 року про відшкодування збитків, ухвалу Верховного Суду України від 08 липня 2009 року про стягнення суми за договором позики, ухвалу Верховного Суду України від 28 липня 2010 року про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішення справи судом.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до п. 7 цієї ж постанови, постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішень судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України (1618-15) , і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, колегія суддів не знаходить підстав для допуску цивільної справи за позовом ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі до провадження Верховного Суду України, оскільки ухвалами Верховного Суду України від 08 липня 2009 року та від 28 липня 2010 року скасовані рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору судами касаційної інстанції не відбулося.

Крім того, надані заявником копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року та від 11 липня, ухвали Верховного Суду України від 26 грудня 2007 року не є тотожними, оскільки в них різний предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а тому підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції від 29 січня 2013 року в порядку, встановленому главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) відсутні.

Керуючись ст.ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до приватного сільськогосподарського підприємства "Чапаєвське" с. Покровське, про розірвання договору оренди землі, за заявою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2013 року, відмовити.