Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору оренди недійсним та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року,

У січні 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди квартири АДРЕСА_1, укладений 01 липня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, та виселити ОСОБА_6 з указаної квартири. Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_7 не був власником вказаної квартири, а тому не прав права нею розпоряджатися. На даний час позивач є єдиним спадкоємцем вказаного нерухомого майна, однак не може оформити спадщину, оскільки відповідач перешкоджає доступу до квартири для проведення технічної інвентаризації.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, укладений 01 липня 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Виселено ОСОБА_6 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_7, не погоджуючись з рішенням та ухвалою судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року залишити без змін.