Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Диби В.Г., Касьяна О.П.,

Коротуна В.М., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Гребінківської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2012 року,

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 липня 2006 року її мати - ОСОБА_6, склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно та майно, на яке вона за законом матиме право на день смерті, заповіла їй. 23 серпня 2006 року її батько - ОСОБА_7, за погодженням із матір'ю, подарував їй житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Право власності на нерухоме майно вона зареєструвала в установленому законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла, після смерті якої спадкового майна не було, тому вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 30 квітня 2010 року вона продала належний їй на праві власності будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_8 Проте рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року, що набрало законної сили 17 лютого 2012 року, договір дарування від 23 серпня 2006 року визнано недійсним. У зв'язку з цим, оскільки з'явилось спадкове майно, вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, проте їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_3 вважала, що строк для прийняття спадщини після смерті матері пропущено з поважних і об'єктивних причин, тому просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено та визначено їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 2 грудня 1953 року. 21 липня 2006 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно та майно, на яке вона за законом матиме право на день смерті, заповіла дочці - ОСОБА_3 23 серпня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, мати позивачки, померла. 30 квітня 2010 року ОСОБА_3 продала належний їй на праві власності будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_8

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2011 року задоволено позов ОСОБА_4, визнано ОСОБА_7 недієздатним та призначено її опікуном над недієздатним батьком.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2012 року, визнано недійсним договір дарування від 23 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, та договір купівлі-продажу спірного будинку, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Гребінківською державною нотаріальною конторою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_6 у зв'язку з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого правомірно погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що спірне майно стало спадковим лише після визнання договору дарування від 23 серпня 2006 року та договору купівлі-продажу від 30 квітня 2010 року недійсними, тому позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, як з поважних причин, так і з об'єктивних причин, оскільки звертатись до нотаріальної контори після смерті матері не було можливості, так як не було спадкового майна.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Таким чином, позивач мала право на спадкування за заповітом від 21 липня 2006 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_6

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що вона звернулась до суду з указаним позовом, зазначивши поважністю причини пропуску строку для прийняття спадщини те, що спірне майно набуло статусу спадкового лише 17 лютого 2012 року.

Установивши, що ОСОБА_3 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, суди, давши згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України належну правову оцінку доказам у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 3 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.