розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області, треті особи: ОСОБА_3, відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Старокиївський Банк", публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" про звільнення нерухомого майна з-під арешту, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення апеляційного суду Київської області від 11 червня 2014 року,

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" були укладені два кредитних договори № МL-001/110/2007 від 04 жовтня 2007 року та № МL-001/123/2007 від 25 жовтня 2007 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між позичальником та банком було укладено договір іпотеки № РСL-001/110/2007/1, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1517 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:004:0363; договір іпотеки № РСL-001/123/2007/2, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:002:0793 та договір іпотеки № РСL-001/123/2007, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:004:0394. Зобов'язання за кредитними договорами відповідачем не виконуються, кредит не погашено. Позивач за погодженням позичальника має намір скористатися своїм правом на реалізацію предметів іпотеки (земельних ділянок) у позасудовому порядку, однак, внаслідок накладених арештів Державної виконавчої служби на майно, що є предметом іпотеки, позбавлений можливості реалізувати своє право іпотекодержателя, у зв'язку з чим просив звільнити з-під арешту, накладеного 15 вересня 2011 року, дані земельні ділянки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2014 року позов задоволено. Звільнено з під арешту, накладеного 15 вересня 2011 року постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 28723071 відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1517 га кадастровий номер - 3220881300:04:004:0363, земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер - 3220881300:04:002:0793, земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер - 3220881300:04:004:0394.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2014 року заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про ухвалення додаткового рішення задоволено, звільнено з під арешту, накладеного 05 липня 2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 33242607 відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиціїії у Київській області; накладеного 20 березня 2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 31731086 відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області; накладеного 28 березня 2012 року постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 31866551 відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві; накладеного 13 лютого 2012 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 31444460 відділу примусового виконання рішень правління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві; накладеного 01 лютого 2013 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36238576 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві; накладеного 01 лютого 2013 року постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36238761 відділу примусового виконання рішень правління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1517 га кадастровий номер - 3220881300:04:004:0363, земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер - 3220881300:04:002:0793, земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер - 3220881300:04:004:0394.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до чинного законодавства позивач має пріоритетне право звернення стягнення на предмет іпотеки перед іншими кредиторами позичальника. Знімаючи арешт з майна, яке перебуває в іпотеці, права інших кредиторів не будуть порушені.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, до позивача не перейшло право вимоги за іпотечними договорами, у зв'язку з невнесенням до державного реєстру іпотек відомостей про відступлення прав за іпотечними договорами.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та не ґрунтується на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", були укладені два кредитних договори № МL-001/110/2007 від 04 жовтня 2007 року та № МL-001/123/2007 від 25 жовтня 2007 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між позичальником та банком були укладені договори іпотеки: № РСL-001/110/2007/1, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1517 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:004:0363; № РСL-001/123/2007/2, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:002:0793; № РСL-001/123/2007, відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 3220881300:04:004:0394 (а. с. 8-23).

07 червня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підписали договір про відступлення права вимоги. З витягу з додатку 1 до договору вбачається, що за основними зобов'язаннями по кредитним договорам ОСОБА_3 право вимоги від ПАТ "ОТП Банк" перейшло до ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Також перейшло право вимоги за договорами поруки № РСL-001/110/2007/1 від 04 жовтня 2007 року, № РСL-001/123/2007/2 від 04 жовтня 2007 року, № РСL-001/123/2007 від 25 жовтня 2007 року (а. с. 37-39).

15 вересня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького управління юстиції у м. Києві, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, відповідно до п. 4 якої, було накладено арешт на все майно у межах суми, що належить боржнику ОСОБА_3 (а. с. 58- 59).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивачем не надано доказів про державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку договору про відступлення прав за іпотечним договором та набуття позивачем права вимоги за іпотечними договорами укладеними між ОСОБА_3 та ЗАТ "ОТП Банк".

При цьому, згідно з п. 1.1.1 договору про відступлення прав вимоги від 07 червня 2010 року (далі - Договір), ПАТ "ОТП Банк" передає та відступає ТОВ "ОТП Факторинг Україна" сукупність прав, належних ПАТ "ОТП Банк" за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно.

У п. 1.2 Договору зазначено, що до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" переходять всі права ПАТ "ОТП Банк", як сторони, що іменується "Іпотекодержатель" в зобов'язаннях, які виникли на підставі Договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують до набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави) (а. с. 37).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 5620.

Апеляційний суд, не звернувши уваги на вказані обставини, відмовив задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не надав доказів про державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку договору про відступлення прав за іпотечним договором.

Крім того, до касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було додано витяг з державного реєстру іпотек, згідно якого 18 червня 2010 року іпотекодержателем відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 07 червня 2010 року № 5620 є ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України апеляційний суд не врахував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановив та не перевірив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.