розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Львівгаз", Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2014 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом, у якому зазначали, що їм на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на праві.

22 листопада 2005 року у період з 21 год. по 22 год. у вказаній квартирі стався вибух газу.

Просили стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ з газопостачання та газифікації "Львівгаз") та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця") 77 911 грн 91 коп. на відшкодування майнової шкоди та 90 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вибуху газу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПАТ з газопостачання та газифікації "Львівгаз" та ДТГО "Львівська залізниця" на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 77 911 грн 91 коп. на відшкодування майнової шкоди та 24 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вибуху газу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2013 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ з газопостачання та газифікації "Львівгаз" на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 44 170 грн на відшкодування майнової шкоди та по 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди кожному. У позові до ДТГО "Львівська залізниця" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, що з 2005 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є співвласникам квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 4, 5, 67).

22 листопада 2005 року майстер дільниці ВАТ "Львівгаз" Тимчій А.М. отримав наряд-допуск № 104 на виконання газонебезпечних робіт в газовому господарстві за адресою: АДРЕСА_1. Дата і час початку робіт у наряді-допуску визначено: 22 листопада 2005 року о 19 год. та 21 год. (т. 1, а. с. 37).

22 листопада 2005 року у період з 21 год. по 22 год. у квартирі АДРЕСА_1 стався вибух газу, що підтверджено довідкою Пустомитівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 13 березня 2008 року № 1628 (т. 1, а. с. 17).

У зв'язку з цією подією 23 листопада 2005 року скликано виїзне позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, за результатами якого складено протокол № 30, в якому доручено УЕГГ м. Львова та будинкоуправлінню Львівської залізниці провести розслідування причин вибуху та надати комісії результати і висновки розслідування (т. 1, а. с. 6).

23 листопада 2005 року комісією, в складі керуючого БУ-2 Львівської залізниці, сільської голови Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, начальника СЕВГО м. Львова ВАТ "Львівгаз", свідка ОСОБА_7, складено опис пошкодженого вибухом майна у зазначеній квартирі (т. 1, а. с. 8).

23 листопада 2005 року комісією в складі начальника ЖКО № 6 та інших членів комісії складено акт про виявлені внаслідок вибуху газу пошкодження у квартирі АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 70).

Встановлено, що демонтаж крана здійснено працівниками ПАТ "Львівгаз", зокрема дільничним Тимчієм А.М., якого притягнено до дисциплінарної відповідальності за неправомірні дії та відсторонено від посади.

Апеляційний суд правильно вирішив, що посадовими особами ПАТ "Львівгаз" порушено Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) та Правила безпеки системи газопостачання України", затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 липня 1997 року № 254, та є доведеними обставини заподіяння шкоди позивачам внаслідок вибуху газу у їх квартирі з причин демонтажу працівниками ПАТ "Львівгаз" газового крана на газовій трубі та порушення нормативно-правових актів при виконанні пуску газу в житловому будинку.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову до ПАТ з газопостачання та газифікації "Львівгаз" та про відмову у задоволенні позову до ДТГО "Львівська залізниця" відповідно до вимог ст. ст. 1187, 1167 ЦК України, оскільки вина ДТГО "Львівська залізниця" у вибуху газу у квартирі позивачів не встановлена. Розмір майнової шкоди визначено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 26 липня 2011 року № 3753 і позивачами не спростований.

Доводи ОСОБА_4 про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст. ст. 74- 76 ЦПК України щодо повідомлення позивачів належним чином про час і місце розгляду справи, спростовуються матеріалами справи.

Судові повістки про судовий розгляд справи у апеляційному суді Львівської області 27 травня 2014 року о 11 год. направлені позивачам рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням та вручені під підпис 15 травня 2014 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 60-62).

Судові повістки про судовий розгляд справи у апеляційному суді Львівської області 01 липня 2014 року о 11 год. 30 хв. направлені позивачам рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням та вручені під підпис 19 та 20 червня 2014 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 68-73).

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ