Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою представника приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" - Носкова Олександра Миколайовича на рішення Луцького міськрайоннного суду від 23 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 листопада 2012 року,

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що йому не виплачено середній заробіток за період невиконання судового рішення, який було стягнуто за ухвалою суду та по теперішній час відповідачем не виконано рішення суду про його поновлення на посаді генерального директора - голови правління.

Рішенням Луцького міськрайоннного суду від 23 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на користь позивача 18 987 грн. 30 коп. середнього заробітку та зобов'язано відповідача включити в проміжний баланс кредиторські вимоги ОСОБА_4 в розмірі 312 173 грн. 55 коп.

У касаційній скарзі представник приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" - Носков О.М. просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин й вірно застосували положення ст. ст. 235, 236 КЗпП України та ст. 112 ЦК України й дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника приватного акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" - Носкова Олександра Миколайовича відхилити.

Рішення Луцького міськрайоннного суду від 23 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.