розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_6 про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого третейського суду при торговій біржі "Київський кліринговий дім" від 06 березня 2009 року, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 січня 2012 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6, керуючись нормами ст. ст. 55, 56 ЗУ "Про третейські суди", звернулася до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого третейського суду при торговій біржі "Київський кліринговий дім" від 06 березня 2009 року.

Просила видати виконавчий лист, яким зобов'язати комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна КМП" зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно, а саме житлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв. м., в тому числі і житловою площею 34,5 кв. м.

Зазначила, що рішенням постійно діючого третейського суду при торговій біржі "Київський кліринговий дім" від 06 березня 2009 року визнано дійсним договір про проведення будівництва приміщення мансарди над першим поверхом житлового приміщення, укладений 03 листопада 2006 року між нею та ОСОБА_8

Визнано за нею право власності на нерухоме майно - житлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв. м., в тому числі житловою площею 34,5 кв. м.

Зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_6

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 24 березня 2009 року заяву задоволено.

Видано виконавчий лист, яким зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна КМП" зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно - житлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв. м., в тому числі житловою площею 34,5 кв. м.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 січня 2012 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову ОСОБА_6 у задоволенні заяви про видачу такого виконавчого листа.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції і залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та те, що, внаслідок постановлення апеляційним судом Запорізької області оскаржуваної ухвали від 24 січня 2012 року, було порушено його права, як чоловіка відповідача по третейській справі та співвласника спірного житлового будинку.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про видачу вказаного вище виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з правової обґрунтованості заяви ОСОБА_6

Скасовуючи ухвалу районного суду і постановляючи нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6, апеляційний суд керувався тим, що за змістом п. 7 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Виключно державними судами розглядаються справи щодо визнання правочину дійсним або недійсним (відповідно до положень ЦК України (435-15) , зокрема, ч. 3 ст. 215, ч. 2 ст. 220 ЦК України та інш.).

При задоволенні заяви ОСОБА_6 про видачу виконавчого документу за рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Київський кліринговий дім", суд першої інстанції не взяв до уваги норму ч. 4 ст. 334 ЦК про те, що право власності у набувача виникає з моменту державної реєстрації договору, який підлягає такій реєстрації, тому рішення третейського суду прийнято поза межами його підвідомчості.

На підставі п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд повинен відмовити в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Крім того, третейський суд вирішив питання про майнові права ОСОБА_9, як єдиного спадкоємця після смерті її матері ОСОБА_10, не залучивши її до участі у справі, що, на підставі п. 9 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", є достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Третейським судом було ухвалено рішення на підставі якого ОСОБА_6 звернулася до суду з відповідною заявою про видачу виконавчого документа 06 березня 2009 року.

Зі змісту ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в редакції чинній станом на 06 березня 2009 року) вбачається, що ця норма права не містила обмежень щодо розгляду третейськими судами спорів щодо нерухомого майна.

Такі обмеження вступили в силу з 31 березня 2009 року в зв'язку з набранням чинності (опублікуванням) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" (1076-17) ( Закон від 05.03.2009 № 1076-VI (1076-17) ).

Зі змісту п. 2 ч. 3 вказаного Закону вбачається, що було внесено зміни до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) шляхом доповнення частини першої статті 6, після пункту 6, чотирма новими пунктами, в тому числі і п. 7) наступного змісту "справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки".

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до помилкових висновків про те, що станом на 06 березня 2009 року, вказаний вище спір між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не був підвідомчий третейському суду.

Зі змісту прикінцевих та перехідні положень вказаного Закону № 1076-VI (1076-17) вбачається, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування (вперше його опубліковано 31 березня 2009 року).

Скасована апеляційним судом ухвала Якимівського районного суду Запорізької області постановлена 24 березня 2009 року.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про третейські суди" (в редакції чинній станом на 24 березня 2009 року) компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу.

Обставини наведені апеляційним судом і передбачені п. 9 ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди" (не залучення до участі у справі ОСОБА_9.), які є обов'язковими для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, в редакції цього Закону, чинній станом на 24 березня 2009 року, були відсутні, тому апеляційний суд дійшов до помилкового висновку про незаконність скасованої апеляційним судом ухвали суду першої інстанції щодо видачі ОСОБА_6 виконавчого документа.

Так, статтю 56 Закону України "Про третейські суди" доповнено п. 9 ("третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі") лише з моменту опублікування Закону N 1076-VI (1076-17) від 05 березня 2009 року, тобто з 31 березня 2009 року, після постановлення судом першої інстанції ухвали у справі.

Доводи апеляційного суду щодо порушення прав ОСОБА_9 спростовуються постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 року, якою їй відмовлено в позові до Київської міської ради, комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", за участю третьої особи - ОСОБА_6 та інших, щодо скасування реєстраційного посвідчення на спірну будівлю.

Інші доводи апеляційного суду ґрунтуються на перевірці законності рішення постійно діючого третейського суду при торговій біржі "Київський кліринговий дім" від 06 березня 2009 року, однак, апеляційним судом не взято до уваги того, що нормами ст. 51 ЗУ "Про третейські суди" передбачено порядок і спосіб оскарження рішення третейського суду, у разі якщо сторони вважають його незаконним і необґрунтованим.

Фактично, надаючи оцінку законності вказаного рішення третейського суду, апеляційний суд вийшов за рамки своїх повноважень, оскільки предмет заявлених ОСОБА_6 вимог до суду першої інстанції інший.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з залишенням в силі зазначеної вище ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,