Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу комунального закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" на рішення Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат", відділу освіти та у справах сім`ї, молоді і спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким поновити його на роботі у комунальному закладі "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" на посаді майстра виробничого навчання та стягнути із роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У поданій позовній заяві ОСОБА_2 посилався на те, що з 03 липня 2012 року він працював у відповідача на посаді майстра виробничого навчання з профілю "Тракторна справа".
06 січня 2014 року його звільнили з роботи у зв'язку із скороченням штатної чисельності за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
ОСОБА_2 вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідно до ч.ч.1,2 ст. 42 КЗпП України він мав переважне право на залишення на роботі, тому що має відповідний освітній рівень і продуктивність його праці є більшою, ніж продуктивність праці інших працівників, що займають аналогічні посади в закладі і під скорочення не попали; він довше працює в даному закладі, ніж деякі працівники та має двох малолітніх дітей. Крім того, в порушення ст. 43 КЗпП України його було звільнено без попередньої згоди профспілкового комітету, членом якого він являється.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді майстра виробничого навчання комунального закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат". Стягнуто з відділу освіти та у справах сім'ї, молоді і спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 714 грн 86 коп. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі комунальний заклад "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Доводи заявника щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження рішення Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2014 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року можна визнати поважними, у зв'язку з чим заявлене клопотання підлягає задоволенню.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позивача було звільнено із порушенням норм чинного трудового законодавства, зокрема роботодавцем не було дотримано положень ст.ст. 42, 43 КЗпП України.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, суддя
у х в а л и в :
Поновити комунальному закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" строк на касаційне оскарження рішення Саратського районного суду Одеської області від 07 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2014 року.
Відмовити комунальному закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального закладу "Саратський міжшкільний навчально-виробничий комбінат", відділу освіти та у справах сім`ї, молоді і спорту Саратської районної державної адміністрації Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук