ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25 серпня 2016 року м. Київ справа № 800/470/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення від 20 липня 2016 року № 1538/0/15-16 та стягнення з Вищої ради юстиції на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2500000,00 грн.
Статтею 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) ) громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14-16 цього Закону.
З урахуванням наведеного громадяни України мають право звертатися до органів суддівського самоврядування та їх уповноважених осіб із повідомленнями, пропозиціями та заявами з питань внутрішньої діяльності судів, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. До таких звернень належать і заяви та повідомлення, які містять відомості про наявність у діянні судді ознак дисциплінарного проступку або порушення ним присяги. Бездіяльність цих органів та уповноважених осіб щодо розгляду зазначених звернень і щодо повідомлення громадян про його результати може бути предметом адміністративного позову.
Згідно зі статтею 113 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ) для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.
Таким чином, органам суддівського самоврядування, уповноваженим особам цих органів делеговані певні управлінські повноваження, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано: пунктом 3 частини першої статті 131 Конституції України, статтями 83- 89, 113, 114 Закону № 2453-VI, статтями 3, 37- 44 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції".
Відповідно до статті 83 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 84 зазначеного Закону дисциплінарне провадження щодо судді - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.
Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 89 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом № 393/96-ВР (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Право на оскарження рішення Вищої ради юстиції, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої ради юстиції) за результатами такого провадження.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених законодавчих норм.
Отже, оскільки адміністративна процесуальна дієздатність позивача у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, тому зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 1 липня 2014 року справа № 21-211а14.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення та стягнення моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку визначеному статтями 235- 244-2 Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Я. Олендер