розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії та бездіяльність державного виконавця та начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, визнання цих дій та бездіяльності незаконними, визнання незаконними постанови про закінчення виконавчого провадження і рішення начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову в задоволенні скарги стягувача, зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року,

У жовтні 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" (далі - банк) звернулося до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця і начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, визнання цих дій та бездіяльності незаконними, визнання незаконними постанови про закінчення виконавчого провадження № 19927361 від 24 грудня 2012 року та рішення начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову в задоволенні скарги банку, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги зазначав, що 15 червня 2009 року Київським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення по справі за позовом банку до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яким стягнуто з останніх на користь банку заборгованість у розмірі 731 198 грн. 39 коп., судовий збір у розмірі 1 700 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання рішення суду банку видано виконавчий лист № 2-2153/09/05, який 3 червня 2010 року було пред'явлено до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - виконавча служба), а 14 червня 2010 року було відкрито виконавче провадження № 19927361 за вказаним виконавчим листом.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 13 червня 2013 року банку стало відомо про те, що ще 24 грудня 2012 року державним виконавцем ВДВС Шевченко Н.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 19927361 з підстав, встановлених п.7 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження". До банку копія даної постанови ВДВС надіслана не була.

Вважаючи дану постанову такою, що порушує права та інтереси сторони виконавчого провадження, та такою, що прийнята державним виконавцем Шевченко Н.М. з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , банк 25 червня 2013 року звернувся до начальника виконавчої служби зі скаргою на дії державного виконавця. Про розгляд скарги начальник виконавчої служби Матвієнко Д.С. повідомив заявника лише 01 жовтня 2013 року у вигляді відповіді на запит банку від 26 вересня 2013 року.

Банк вважає дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Шевченко Н.М. щодо постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 грудня 2012 року незаконними; рішення начальника Київського ВДВС ХМУЮ Матвієнко Д.С., прийняте за результатами розгляду скарги заявника, також незаконним, прийнятим без дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) . Обґрунтовує скаргу тим, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.12.2012 р. прийнято державним виконавцем Шевченко Н.М. з порушенням ч.ч.3, 4 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а рішення начальника Київського ВДВС ХМУЮ про відмову в задоволенні скарги заявника прийнято з порушенням вимог ч. 8 ст. 82, ч.1 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2013 року скаргу задоволено.

Визнано незаконними дії та бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Шевченко Н.М. з прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №19927361 від 24 грудня 2012 року, надіслання виконавчого листа арбітражному керуючому Яновському С.С.

Визнано незаконними дії начальника Київського ВДВС ХМУЮ Матвієнко Д.С. по прийняттю рішення за результатом скарги АТ "УкрСиббанк" від 25 червня 2013 року.

Скасовано постанову державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ про закінчення виконавчого провадження №19927361 від 24 грудня 2012 року по виконанню виконавчого листа №2-2453/09/05, виданого Київським районним судом м. Харкова від 31 травня 2010 року.

Визнано незаконним рішення начальника Київського ВДВС ХМУЮ Матвієнко Д.С. за результатом розгляду скарги АТ "УкрСиббанк" від 25 червня 2013 року.

Зобов'язано Київський ВДВС ХМУЮ витребувати виконавчий лист по стягненню з ОСОБА_3 заборгованості за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 червня 2009 року у арбітражного керуючого Яновського С.С.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року ухвалу суду першої інстанції скасовано.

Провадження у справі за скаргою ПАТ "УкрСиббанк" в частині оскарження дій та бездіяльності начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матвієнко Д.С., визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову в задоволенні скарги АТ "УкрСиббанк" від 25 червня 2013 року закрито.

В решті справу направлено на новий розгляд до того ж суду.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині закриття провадження, посилаючись на її необґрунтованість та допущення при розгляді справи порушення норм процесуального права, справу направити для продовження розгляду скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу суду та закриваючи провадження у справі апеляційний суд виходив з того, що скарга банку начальником Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матвієнко Д.С. розглянута на підставі Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , як суб'єктом владних повноважень, з направленням заявнику письмової відповіді від 22 липня 2013 року за № 15614, а тому такі дії начальника відділу виконавчої служби підлягають оскарженню на підставі п. 5 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" до відповідного адміністративного суду.

Проте погодитися з таким висновком не можна.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з ст. ст. 2, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.

Відповідно до чч. 4, 5 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Судом установлено, що 25 червня 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" на ім'я начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матвієнко Д.С. було подано скаргу про визнання дій державного виконавця незаконними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24 грудня 2012 року № 19927361 по виконанню виконавчого листа № 2-2453/09/05, виданого Київським районним судом м. Харкова від 31 травня 2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь банку заборгованості у сумі 732 928 грн. 39 коп.

Як убачається із матеріалів справи, на вказану скаргу начальником Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матвієнко Д.С. було надано відповідь про те, що постанова про закінчення провадження від 24 грудня 2012 року відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , підстав для скасування зазначеної постанови не вбачається.

Системний аналіз ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" дає право дійти висновку, що розгляд скарги за правилами Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) розглядається начальником у разі, якщо така скарга подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.

ПАТ "УкрСиббанк", як сторона виконавчого провадження - стягувач, має право оскаржити дії рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Враховуючи те, що банком було подано скаргу на дії начальника відділу Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Матвієнко Д.С. щодо виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, то дана скарга підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ, у відповідності до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, апеляційним судом порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України є підставою для її скасування в частині закриття провадження і направлення справи в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 336, ч. 1 ст. 338, п. 7 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року в частині закриття провадження у справі за скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення начальника Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову в задоволенні скарги банку від 25 червня 2013 року скасувати і направити справу в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.