головуючого Ситнік О.М., суддів: Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г., Журавель В.І., Касьяна О.П.,розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2014 року,

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 20 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_6 укладено кредитно-заставний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 80 278 грн 08 коп. строком до 19 серпня 2013 року для придбання легкового автомобіля "Chery Tiggo SQR", державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску.

У зв'язку з неналежним виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 16 серпня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 23 415 грн 86 коп., яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року у розмірі 23 415 грн 86 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Задовольняючи позов ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що банком реалізовано предмет застави, але суми, вирученої від реалізації автомобіля, недостатньо для повного погашення заборгованості за кредитом, а тому зобов'язання не припиняється згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України.

Із такими висновками судів погодися не можна з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Встановлено, що 20 серпня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 укладений кредитно-заставний договір № VIW3AK11379445, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 80 278 грн 08 коп. строком до 19 серпня 20013 року для придбання легкового автомобіля марки "Chery Tiggo SQR", державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, 2008 року випуску, тип транспортного засобу - легковий універсал-В (а.с. 915).

Відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за кредитно-заставним договором, у зв'язку з чим він передав банку автомобіль марки "Chery Tiggo SQR", державний номерний знак НОМЕР_1, для реалізації, про що складено акти приймання-передачі автомобіля від 13 березня 2012 року у заклад ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 4041).

04 травня 2012 року ОСОБА_6 видана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрована в реєстрі за № 1981, згідно з якою він уповноважив банк вирішувати питання щодо відчуження автомобіля марки "Chery Tiggo SQR", державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, 2008 року випуску, тип транспортного засобу - легковий універсал-В (а.с. 39).

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2012 року на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № VIW3AK11379445 у розмірі 84 908 грн 85 коп. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки "Chery Tiggo SQR", державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, 2008 року випуску, тип транспортного засобу легковий універсал-В, що належить ОСОБА_6, шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 тис. грн (а.с. 118119).

На виконання вказаного рішення 28 травня 2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчі листи (а.с. 112125).

Судами не перевірено, як проходила реалізація автомобіля після ухвалення судового рішення про звернення стягнення на нього та відкриття виконавчого провадження. Не звернуто уваги на розрахунок заборгованості та її погашення, оскільки за одне порушення встановлено і 5 % річних, і штраф у розмірі 250 грн, що є порушенням ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Не визначено, і це підтверджено доказами, за якою вартістю реалізовано автомобіль та як розподілялися виручені кошти. При цьому з виписки з рахунку на а.с. 4254 вбачається, що заборгованість за кредитно-заставним договором взагалі відсутня.

Ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не визначилися з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, не встановили повно, всебічно та обґрунтовано обставини справи, не надали належну оцінку наявним у справі доказам, у зв'язку з чим судові рішення мають бути скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.