розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання дій протиправними; стягнення з Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України 161777,52 грн. недоотриманої грошової допомоги за отриману інвалідність з врахуванням вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (щодо обчислення суми виплати із загального розміру місячного грошового забезпечення); стягнення з Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України 92047,66 грн. нанесеної матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди.

Постановою адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного співробітнику кадрового складу розвідувального органу України під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення (заробітку) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності співробітником кадрового складу розвідувального органу України у період проходження служби в розвідувальних органах у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. № 1331 (1331-2007-п) .

Підпунктом 3 пункту 3 зазначеного Порядку встановлено, що грошова допомога виплачується співробітникам кадрового складу в разі інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, чи інвалідності, що настала після закінчення цього строку, після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків, у розмірі 54-місячного грошового забезпечення (заробітку) інвалідам II групи.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив військову службу на посаді старшого офіцера оперативно-розшукового відділу ОКПП "Прикарпаття" Прикордонних військ України.

21.02.2007 р. позивачу встановлена інвалідність ІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

13.09.2010 р. начальником Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України затверджено Висновок щодо можливості проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" та прийнято рішення № 1/10 про проведення виплати вказаної допомоги.

Наказом начальника Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.09.2010 р. № 102 зобов'язано виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням інтернаціонального обов'язку у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби в розмірі 39150 грн.

Сума одноразової допомоги розрахована виходячи із наступних складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військове (спеціальне) звання (ранг); 3) надбавка за вислугу років (25%); надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Згідно видаткового касового ордеру від 22.09.2010 р. позивачу виплачена одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю в розмірі 39150 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що складові одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю позивачу правомірно визначені відповідно до вимог постанови КМ України № 1331 від 21.11.2007 р. (1331-2007-п)

Строк звернення до суду поновлено, оскільки причини його пропуску визнано поважними.

Крім того, суди виходили з того, що безпідставним є посилання позивача на необхідність застосування складових для визначення розміру одноразової грошової допомоги виходячи із розміру грошового забезпечення на рівні 3720,88 грн. згідно довідки Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України № 15/87 від 11.04.2008 р., оскільки зазначена довідка видана для перерахунку пенсії виходячи з грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2008 р. за посадою офіцера оперативно-розшукового відділу ОКПП "Прикарпаття", а для обчислення суми грошової допомоги, особам звільненим з військової служби застосовується розмір грошового забезпечення на день звільнення (п.2 постанови КМ України № 1331 від 21.11.2007 р. (1331-2007-п) ).

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за змістом статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених КМ України, в ході розгляду справи встановлено, що спірна допомога виплачена позивачу відповідно до постанови КМ України від 21.11.2007 р. № 1331 (1331-2007-п) , а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012р. у даній справі - залишити без змін.