розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015

у справі № 804/14332/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Аква Холдинг"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.05.2014 № 0000732201.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, складено акт від 29.04.2014 № 1004/04-62-22-1-9/32713652, в якому зафіксовані, зокрема, порушення вимог п. 14.1.36, пп. 14.1 ст. 14, п. 198.1 та 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 782063,00 грн., в тому числі: за серпень 2013 року у сумі 78744,00 грн., за вересень 2013 року у сумі 442508,00 грн. та за листопад 2013 року у сумі 260811,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що операції з реалізації на експорт нетипової для підприємства продукції були для ТОВ "ТБ "Аква - Холдинг" завідомо збитковими; купівля продукції та її подальша реалізація на експорт не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

На підставі акта перевірки, 21.05.2014 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000732201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1173094,50грн., з яких 782063,00 грн. - за основним платежем, 391031,50 грн. - за штрафними санкціями.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "ТБ "Аква-Холдинг" на підставі договору від 29.09.2010 № 201-424-FE10 та додаткових угод до нього придбало у Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" товар: деревне вугілля та брикети з деревного вугілля у липні 2013 року на суму 3127514,08 грн. (у тому числі ПДВ - 521252,06 грн.) та у листопаді 2013 року на суму 1564864,69 грн. (у тому числі ПДВ - 260810,78 грн.).

Товариством з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" складені та видані позивачу податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Отримання позивачем вказаного товару підтверджується видатковими накладними.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладені зовнішньоекономічні контракти: з фірмою "CARRBRIDGE DEVELOPMENTS LIMITED" (Великобританія) від 01.12.2010 № 101-469-ЕВ10 та з фірмою "ASHMOND EXPRESS L.P." (Великобританія) від 04.02.2013 № 101-082-ЕВ13.

Відвантаження на експорт товару підтверджується вантажно-митними деклараціями та інвойсами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем експортовано товар за вищезазначеними зовнішньоекономічними контрактами у листопаді 2013 року на загальну суму 1314885,60 грн. (121938,48 євро).

Доводи податкового органу про те, що діяльність з реалізації придбаної продукції (вугілля) є нетиповою для підприємства позивача, оскільки основним видом діяльності останнього є оптова торгівля хімічними продуктами, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги з огляду на те, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.07.2012 АА № 541242, серед видів діяльності ТОВ "ТБ "Аква-Холдинг" за КВЕД-2010 зазначена, зокрема, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код 46.19).

Доводи відповідача про те, що витрати позивача на придбання товару у ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" перевищили суму реалізації вказаного товару на експорт за зовнішньоекономічними контрактами, також обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується придбання позивачем у ТДВ "Перечинський ЛХК" партії товару: деревного вугілля та брикетів з деревного вугілля у липні 2013 року на суму 2606261,65 грн. (без врахування ПДВ) та у листопаді 2013 року на суму 1304053,91 грн. (без урахування ПДВ), в той час як сума реалізації на експорт означеного товару за зовнішньоекономічними контрактами від 01.12.2010 № 101-469-ЕВ10 з фірмою "CARRBRIDGE DEVELOPMENTS LIMITED" та від 04.02.2013 № 101-082-ЕВ13 з фірмою "ASHMOND EXPRESS L.P." у липні 2013 року склала 2616389,04 грн. (248760,71 євро), у листопаді 2013 року - 1314885,60 грн. (121938,48 євро). Таким чином, у липні 2013 року та у листопаді 2013 року, за проведеними експортними операціями, позивач отримав позитивний фінансовий результат в сумі - 20959,08 грн.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою (пп. "а" пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України).

Згідно положень п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте, відповідачем не встановлено та не доведено застосування позивачем цін, що є нижчими за звичайні, а посилання відповідача, що операції позивача є збитковими, оскільки витрати на придбання товару перевищують суму реалізації товару на експорт, є помилковими, так як вказані розрахунки зроблені з урахуванням вартості товару разом з податком на додану вартість.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .