здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів" (далі - ПАТ "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів") до Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - ДСНС) про скасування припису за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року,

У березні 2015 року представник ПАТ "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів" звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати припис ДСНС від 5 лютого 2015 року про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, допущені ПАТ "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів" по утриманню протирадіаційного укриття.

Посилався на те, що товариство не може нести відповідальності за дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо утримання згаданого приміщення, оскільки цей об'єкт не перебуває на балансі підприємства в його власності чи володінні.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 14 липня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив того, що перебування об'єкту протирадіаційного укриття у власності ПАТ "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів" є доведеним фактом, а отже позивач несе відповідальність за його утримання.

В касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що приміщення протирадіаційного укриття не знаходиться на балансі акціонерного товариства, окрім того, в акті та приписі міститься недостовірна інформація про назву товариства та посаду керівника.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Виходячи з положень цієї норми, усунення недоліків по утриманню захисних споруд цивільного захисту може бути покладено на суб'єкта господарювання, на балансі якого вони знаходяться.

При цьому, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 12 червня 2007 року, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Не дивлячись на вимоги вище згаданого закону, суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували обставини справи, чим допустили порушення норми процесуального права.

Зокрема, судом першої інстанції не з'ясовано чи знаходиться захисна споруда цивільного захисту, яка розташована за адресою: м. Володимир - Волинський вул.. Луцька, 209, на балансі ПАТ ""Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів", хоча ця обставина має суттєве значення.

Необхідно зазначити, що в цій частині рішення суду є суперечливим. Так, в мотивувальній частині суд констатує факт відсутності інвентаризаційного опису з відомостями про перебування захисної споруди на балансі державного підприємства і договору про безоплатне зберігання захисних споруд.

В той же час вказується на те, що захисна споруда по вулиці Луцька, 209 в м. Володимр - Волинський є власністю ПАТ "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів", хоча не посилається на належні докази в цій частині. Не аналізуються судом й докази позивача про те, що протирадіаційне укриття згідно бухгалтерського обліку на балансі товариства не обліковується.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, доводи, викладені в апеляційній скарзі, належним чином не перевірив та обставини справи не з'ясував, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді справи з урахуванням зібраних та досліджених доказів встановити належність (право власності або право володіння) протирадіаційного укриття, розташованого за адресою: м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 209. Якщо воно є власністю ПАТ "Володимир - Волинський комбінат молочних продуктів" то підставі яких правовстановлюючих документів та з'ясувати чому воно не перебуває на балансі товариства.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів" задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.