головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання внести зміни до актового запису і через відповідні зміни в актовому записі виготовити та видати нове свідоцтво про народження, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, -

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив: зобов'язати Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області внести зміни до актового запису за № 488 від 3 вересня 1969 року в книзі записів актів громадського стану про народження бюро ЗАГС міста Красноармійська Донецької області, де в інформації про місце народження видалити назву міста (Красноармєйск, Красноармійськ), а в разі необхідності замінити назву міста його кодом за КОАТУУ - 1413200000; зобов'язати відповідача через відповідні зміни в актовому записі виготовити та видати йому нове свідоцтво про народження.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Кабінету Міністрів України із заявою про видачу нового паспорта громадянина України, в якому інформацію про місце народження скоротити до держави та області (Україна, Донецька область), а самої назви міста уникнути, а також про внесення відповідно скороченої інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Звернення позивача з приводу отримання паспорта громадянина України без заповнення графи про місце народження було розглянуто у Державній міграційній службі України і листом від 8 травня 2013 року № Г-4572 його повідомлено про процедуру оформлення паспорта громадянина України та запропоновано звернутися з відповідною заявою до Міністерства юстиції України.

22 травня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області із заявою, відповідно до якої просив внести зміни до актового запису за № 488 від 3 вересня 1969 року в книзі записів актів громадського стану про народження бюро ЗАГС міста Красноармійська Донецької області в частині зміни назви місця народження шляхом її скорочення - замість "Донецька область, місто Красноармійськ" залишити "Донецька область".

5 червня 2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області позивачеві була надана відповідь про те, що у зв'язку з наведеним у цьому листі законодавством України внести зміни до графи "місце народження", а саме з "Україна, Донецька область, місто Красноармійськ" на "Україна, Донецька область, - " неможливо, оскільки є затверджені зразки актів цивільного запису та їх порядок заповнення.

Як встановлено судами, позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року й 3 вересня 1969 року було видане свідоцтво про його народження. Відповідно до актового запису про народження за № 488 від 3 вересня 1969 року, складеного на позивача, у графі "місце проживання батьків" зазначено: м. Красноармійськ, тобто місце проживання батьків співпадає з місцем народження дитини, вказаним при реєстрації.

Проаналізувавши положення законодавства суди відмітили, що законодавчими актами, які діяли на момент народження позивача та отримання ним паспорта, було чітко передбачено, що виправлення до актів цивільного стану здійснюються виключно при наявності помилок та/або неправильної інформації.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 1 липня 2010 року № 2398-VI (2398-17) (далі - Закон № 2398-VI (2398-17) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

За приписами частини 1 статті 6 вказаного Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Розділ ІІІ Закону № 2398-VI (2398-17) визначає порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Як зазначено у частині 3 статті 9 Закону № 2398-VI актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22 Закону № 2398-VI передбачає порядок внесення змін до актового запису цивільного стану. За приписами частин 1, 2 цієї статті внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема особи, щодо якої складено актовий запис. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (z0055-11) затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, зареєстровано в Міністерстві юстиції України14 січня 2011 року за № 55/18793 (z0055-11) (далі - Правила; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Пункт 2.13 Правил визначає підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану.

Згідно із підпунктами 2.13.1, 2.13.2 зазначеного пункту Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема, є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 (1025-2010-п) затверджені зразки актових записів цивільного стану, описи та зразки бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Ця постанова містить вичерпний перелік зразків бланків та не передбачає будь-яких інших відміток, зокрема заміни графи місця народження в частині зазначення іншої інформації відмінної від: "Місце народження: держава _________ область _________ район ________ місто, селище (село) ________ ".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в актовому записі про народження за № 488 від 3 вересня 1969 року, складеного на ім'я ОСОБА_4, у графі "місце проживання батьків" зазначено: м. Красноармійськ, тобто місце проживання батьків співпадає з місцем народження дитини, вказаним при реєстрації. При цьому за наявними матеріалами справи судами не встановлено, що в акті цивільного стану за № 488 наявні помилки, зазначені неповні та недостовірні відомості.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову, оскільки законних підстав для внесення змін до зазначеного вище документу не було, і Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Апеляційний суд у своєму рішенні вірно відмітив, що посилання позивача на можливість застосування до спірних відносин наказу Державного комітету статистики України "Про впровадження державних класифікаторів України: Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності; Класифікації основних фондів; Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України" від 9 грудня 1997 року № 78 (v0078202-97) є безпідставними, оскільки вказаний наказ адресований для застосування в роботі органам державної статистики, а не органам реєстрації актів цивільного стану.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання внести зміни до актового запису і через відповідні зміни в актовому записі виготовити та видати нове свідоцтво про народження - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.