Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції України про скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року,

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" (далі - ПАТ "Турбоатом") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України (далі - ДФІ України) про скасування наказу.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 22 жовтня 2015 року Державною фінансовою інспекцією України було видано наказ № 240 про проведення з 02 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року.

Відповідно до програми перевірки від 22 жовтня 2015 року підставою для її проведення є: доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. від 29 вересня 2015 року № 38163/2/1-15 до листа Мінекономрозвитку від 14 вересня 2015 року № 3223-01/30461-01 та п. 1 протокольного рішення Кабінету міністрів України № 93 від 31 серпня 2015 року.

Наказом Державної фінансової інспекції України № 279 від 24 листопада 2015 року було внесено зміни до Наказу № 240, а саме: продовжено строк проведення перевірки до 25 грудня 2015 року.

Позивач з діями відповідача не погоджується, а вищевказані накази вважає такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим просив суд:

визнати незаконними дії Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року;

скасувати наказ № 240 від 22 жовтня 2015 року Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року;

скасувати наказ № 279 від 24 листопада 2015 року Державної фінансової інспекції України про внесення змін до наказу Держфінінспекції від 22 жовтня 2015 року № 240.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, позовні вимоги задовольнив повністю.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція України посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У своїх запереченнях представник ПАТ "Турбоатом" вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна фінансова інспекція України відповідно до п. 1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2015 року № 93 (вх. від 08.09.2015 № 2-588), доручення Прем'єр-міністра України від 29 вересня 2015 року № 38163/2/1-15 (вх. 30.09.2015 № 2-671) до листа Мінекономрозвитку України від 14 вересня 2015 року № 3223-01/30461-01 є головним виконавцем з проведення перевірок фінансово-господарської діяльності у 20 підприємств державного сектору економіки, в т.ч. ПАТ "Турбоатом" (орган управління - Фонд державного майна України).

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29 вересня 2015 року та Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2015 року 22 жовтня 2015 року Державною фінансовою інспекцією України було видано наказ № 240 про утворення робочої групи щодо здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року, яким встановлено термін перевірки з 02 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року.

Наказом Державної фінансової інспекції України № 279 від 24 листопада 2015 року було внесено зміни до Наказу № 240, а саме, продовжено строк проведення перевірки до 25 грудня 2015 року.

Проведеною Державною фінансовою інспекцією в Харківській області позаплановою ревізією питань фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" за період з 1 січня 2013 року по 31 березня 2014 року встановлено ряд порушень законодавства з фінансових питань, які відображено в акті позапланової перевірки від 22 травня 2014 року № 05-11/4, який підписано позивачем із запереченнями.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, на підставі п.7 статі 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХП "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (2939-12) та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (550-2006-п) , ВАТ "Турбоатом" пред'явлено вимогу:

забезпечити відшкодування на розрахунковий рахунок Товариства безпідставно перерахованих коштів внаслідок завищення вартості робіт на загальну суму 161 100,01 гривень;

забезпечити відшкодування на рахунок підприємства суму витрат ВАТ "Турбоатом" при списанні з обліку паливно-мастильних матеріалів на суму 2 073,16 гривень.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві "Турбоатом" за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року є такими, що вчинено з порушенням норм чинного законодавства України.

Таку позицію Харківського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затверджену Указом Президента України № 499/2011 від 23 квітня 2011 року (499/2011) , (далі - Положення) Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХП "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Пунктами 4, 5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (550-2006-п) передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За приписами статті 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

В силу пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органами державної контрольно-ревізійної служби проводяться планові та позапланові ревізії.

Згідно з п. 5 часини п'ятої статті 11 цього ж Закону, позапланова виїзна ревізія проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.

Проте, відповідно до частини шостої статті 11 цього ж Закону, позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.

Частиною сьомою статті 11 вище зазначеного Закону визначено, що орган або особа, що ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії також можливе лише за рішенням суду.

Отже, законодавець як обов'язкову умову для проведення позапланової виїзної ревізії, визначив відповідне рішення суду яким судом визнано обґрунтованими визначені контролюючим органом підстави для проведення відповідної позапланової перевірки відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до суду з ініціюванням питання щодо проведення позапланової виїзної ревізії позивача згідно доручення Прем'єр-міністра України від 29 вересня 2015 року та Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2015 року та щодо продовження терміну проведення позапланової виїзної ревізії.

Приймаючи до уваги, що відповідачем порушено порядок проведення позапланової виїзної ревізії визначений частинами шостою та сьомою статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" колегія суддів дійшла висновку, що наказ Державної фінансової інспекції України № 240 від 22 жовтня 2015 року та № 279 від 24 листопада 2015 року про внесення змін до наказу Державної фінансової інспекції України від 22 жовтня 2015 року № 240 винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що зазначена комплексна перевірка не є позаплановою ревізією та порядок проведення зазначеної перевірки визначається виключно постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2006 року № 886 (886-2006-п) "Про затвердження Порядку проведення перевірки групами центральних органів виконавчої влади", а не положеннями статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 12 Порядку проведення перевірки групами центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 886 від 30 червня 2006 року (886-2006-п) , на який посилається скаржник, виконання програми і робочого плану перевірки здійснюється головним виконавцем та співвиконавцями із застосуванням визначених для них законодавством різновидів, форм і способів здійснення контролю.

Різновиди та способи здійснення контролю головним виконавцем Державною фінансовою інспекцією України встановлені саме Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (2939-12) .

Тому, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що зазначена комплексна перевірка по своїй суті є ревізією, оскільки метод її проведення та правові наслідки є ідентичними.

Зазначені доводи також спростовуються і тим, що відповідачем пред'явлена позивачу вимога про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених саме позаплановою ревізією ВАТ "Турбоатом".

За приписами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.