ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2016 року м. Київ К/800/48929/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року,-
в с т а н о в и в :
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо неврахування підтвердженого трудового стажу, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням підтвердженого трудового стажу за період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року, починаючи з 6 жовтня 1995 року та виплатити недоотриману пенсію.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 16 березня 2011 року позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 6 жовтня 1995 року по 30 листопада 2009 року залишено без розгляду.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо неврахування трудового стажу ОСОБА_4 при обчисленні пенсії. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням підтвердженого трудового стажу за період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року, починаючи з 1 грудня 2009 року.
Додатковою постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 4 листопада 2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси виплатити ОСОБА_4 недоотриману пенсію за період з 1 грудня 2009 року до моменту фактичного розрахунку.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивачем подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
За перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси та з 21 листопада 1992 року отримує пенсію, призначену згідно довідки відділу соціального забезпечення Центрального виконавчого комітету міста Одеси та інших документів пенсійної справи, виходячи із загального стажу 54 роки 23 дні, розрахунок якого проведений відповідачем з 1 січня 1947 року.
Вважаючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси йому недорахований стаж з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року, що підтверджується документами пенсійної справи, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що трудовий стаж ОСОБА_4 за період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року підтверджений належним чином, а тому має бути врахований під час перерахунку його пенсії.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення визначені та закріплені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (1788-12) (далі - Закон № 1788-XII (1788-12) ).
Відповідно до статті 12 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У відповідності до вимог пункту 2 цього Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків, а в редакції постанови від 1993 року, яка діяла на час призначення пенсії позивачеві, - районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 наявні протоколи допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт його роботи в період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року в колгоспі "Заря" Свенської селищної ради на різних роботах. Протоколи допиту складені та посвідчені Радою соціального забезпечення колгоспників "Заря" Словгородського району Могилевської області 28 вересня 1995 року.
Згідно довідки, виданої позивачеві 29 вересня 1995 року правлінням колгоспу "Заря", книг обліку трудоднів колгоспників та розрахунку з членами колгоспу за період 1943-1951 років не збереглося.
На підставі зазначених документів комісією по призначенню пенсії відділу соціального захисту населення Малиновського району міста Одеси 6 жовтня 1995 року прийнято рішення, яке міститься в матеріалах пенсійної справи, про встановлення ОСОБА_4 стажу в період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року.
Таким чином, трудовий стаж позивача у спірний період підтверджений належним органом, а також з матеріалів справи вбачається, що такий враховувався для встановлення підвищення до пенсії як учаснику війни, чим відповідач визнав факт наявності у ОСОБА_4 цього стажу.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, обґрунтовано виходячи з незаконності відмови Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси у здійсненні перерахунок пенсії позивача з урахуванням підтвердженого трудового стажу за період з 1 січня 1943 року по 1 січня 1947 року.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Штульман І.В.
Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.