розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2013 року № 205120000/2013/000001/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.12.2013 року № 205120000/2013/00017.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.12.2013 року № 205120000/2013/000001/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів від 02.12.2013 року № 205120000/2013/00017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів було залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судоми порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Волинської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 09.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" (покупець) та явною спілкою "Євровкрент" ОСОБА_3 і Спільники (Польща) (продавець) було укладенено контракт № 09/09-10UA, за умовами якого продавець зобов'язується продати покупцю товари в асортименті, кількості та термінах, погоджених між сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного контракту.

27.11.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, митному органу подано митну декларацію № 205120000/2013/024099 на вантаж: фурнітуру меблеву з недорогоцінних металів, що використовується для виготовлення меблів - вагою нетто 7973,50 кг за ціною 4,55 дол. США за 1 кг. на загальну суму 36279,82 дол. США.

На підтвердження заявленої митної вартості до ВМД позивачем додано: контракт від 09.09.2010 року № 09/09-10UA та доповнення до нього; рахунок-фактура (інвойс) від 25.11.2013 року № 18/2013/EXP; вантажно-митна декларація від 27.11.2013 року № 205120000/2013/024099; попередня митна декларація від 26.11.2013 року № 205120000/2013/24062; декларація митної вартості від 27.11.2013 року № 205070000/2013; міжнародна товаротранспортна накладна CMR від 25.11.2013 року; сертифікат якості ISO 9001:2008; прайс лист виробника товару; каталог товарів виробника; та інші документи, які зазначені в графі 44 ВМД від 27.11.2013 року № 205120000/2013/024099.

В графі 45 зазначеної декларації позивачем вказано митну вартість товару у розмірі 289984,63 грн., визначену за ціною контракту відповідно до наданих документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України.

28.11.2015 року у зв'язку з виникненням у митного органу сумніву стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, позивачу повідомлено про необхідність подання в порядку статті 53 Митного Кодексу України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів.

02.12.2013 року на виконання вимог відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" засобами електронного зв'язку додатково направило калькуляцію виробника від 12.11.2013 року, фактуру про понесені транспортні витрати, специфікацію до фактури від 25.11.2013 року № 18/2013/EXP, лист ДП "Держзовнішінформ" від 29.11.2013 року № 12/583, висновок Волинської торгово-промислової палати від 29.11.2013 року № В-527.

02.12.2013 року митним органом відмовлено у митному оформлені товару та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205120000/2013/00017 з посиланням на невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподанням додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідність до рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2013 року № 205120000/2013/000001/2.

З метою пропуску товару через митний кордон Товариством з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" подано нову ВМД № 205120000/2013/024270. Митне оформлення проведено за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні; за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України .

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Судами встановлено, що митним органом від декларанта вимагалось надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товару в зв'язку з виникненням сумніву стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей.

Між тим, судами зазначено про ненадання митним органом доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товару.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2013 року № 205120000/2013/000001/2, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.12.2013 року № 205120000/2013/00017.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербор-Холдінг" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - без змін.