У січні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернувсь до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання дій протиправними щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом за першим методом митної оцінки та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610211/2 від 25 листопада 2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00411.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Одеською митницею ДФС відмовлено позивачу у прийнятті вантажно-митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00411.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ФО-П ОСОБА_1, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610211/2 від 25 листопада 2015 року.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, Одеська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості містять розбіжності.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству відносно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач звернувсь до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосування митної вартості, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00411.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості № 500060001/2015/610174/2 від 24 вересня 2015 року.

У своїй касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 листопада 2015 року ФО-П ОСОБА_1 згідно з вантажною митною декларацією № 500060001/2015/021115 подано відповідачу до митного оформлення товар, а саме "шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожній (всесезонний): 215/75 R17.5/16PR мод.BT926 - 60 шт., індекс навантаження - 135/133, індекс швидкості - J, посадочний діаметр - 17,5; 215/75 R17.5/16PR мод.BT957 - 100 шт., індекс навантаження - 135/133, індекс швидкості - J, посадочний діаметр - 17,5; 235/75 R17.5/PR мод.BT926 - 20 шт., індекс навантаження - 149/147, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5; 295/80 R22.5/16PR мод.BT957 - 32 шт., індекс навантаження - 135/133, індекс швидкості - J, посадочний діаметр - 17,5; 275/70 R22.5/18PR мод.BT215 - 20 шт., індекс навантаження - 149/147, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5; 295/80 R22.5/18PR мод.BT216 - 24 шт., індекс навантаження - 152/149, індекс швидкості - M, посадочний діаметр - 22,5; 295/80 R22.5/18PR мод.BТ369 - 24 шт., індекс навантаження - 152/149, індекс швидкості - M, посадочний діаметр - 22,5; 295/80 R22.5/18PR мод.BТ388 - 90 шт., індекс навантаження - 152/149, індекс швидкості - M, посадочний діаметр - 22,5; 315/80 R22.5/20PR мод.BT388 - 40 шт., індекс навантаження - 156/150, індекс швидкості - L, посадочний діаметр - 22,5; 385/65 R22.5/20PR мод.BT668 - 163 шт., індекс навантаження - 160, індекс швидкості - К, посадочний діаметр - 22,5. Відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R54-00-2004. Виробник "SHANGONG WANDA BOTO TYPE CO., LTD". Торговельна марка "BOTO". Країна виробництва - CN (Китай)".

Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в розмірі 65982,51 доларів США (з них 65108,00 доларів США ціна товару), що становило за офіційним курсом НБУ - 1587778,06 грн. (1566734,11 гривень).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав контролюючого органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № NVP-SWBT-1 від 26 червня 2015 року; not-negotiable морський транспортний документ (морська накладна) ZQMD038389 від 18 вересня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 9593 від 23 жовтня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 9593/1 від 23 жовтня 2015 року; коносамент (bill of Lading) MWQDODE15090159FD від 18 вересня 2015 року; банківський платіжний документ, що стосується товару від 08 вересня 2015 року; документ, що підтверджує вартість перевезення № 4207 від 19 листопада 2015 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 25 вересня 2015 року; розрахунок ціни (калькуляція) № WD1509306 від 17 вересня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № WD1509306 від 17 вересня 2015 року; пакувальний лист від 17 вересня 2015 року; рахунок-проформу № WD1509306 від 03 вересня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера № 11-12 від 25 грудня 2014 року; сертифікат відповідності № UA1.066.0096582-15 від 23 листопада 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 18 вересня 2015 року; сертифікат про походження товару загальної форми № 15С3705В0114/00386 від 17 вересня 2015 року; вагову довідку від 24 листопада 2015 року; митну декларацію країни відправлення № 435020150500121647 від 14 вересня 2015 року.

Однак, контролюючим органом відмовлено ФО-П ОСОБА_1 у прийнятті вантажної митної декларації та відповідно, оформлено картку відмови № 500060001/2015/00411.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610211/2 від 25 листопада 2015 року, яким скориговано митну вартість нових гумових пневматичних шин для вантажних автомобілів з 65982,51 доларів США до 68559,45 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 500060001/2015/021115 від 24 листопада 2015 року.

Таку позицію Одеського окружного адміністративного суду підтримав і Одеський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

В силу статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 53 Митного кодексу України обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (3018-17) від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2015 року між позивачем та компанією "SHANDONG WANDA BOTO TYPE CO., LTD" (Китай) укладено зовнішньоекономічний договір № NVP-SWBT-1 щодо поставки шин для вантажних та легкових автомобілів, кількість товару якого обумовлюється в інвойсі, який є невід'ємною частиною договору та, відповідно до пункту 4.2 якого останнім було взято на себе зобов'язання з поставки товару на умовах FOB Qingdao згідно з Incoterms-2010.

Так, на виконання вищевказаного контракту до митного оформлення надійшов товар, задекларований позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в підтвердження митної вартості якого подано документи, які передбачені приписами статті 53 Митного кодексу України.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610211/2 від 25 листопада 2015 року вбачається, що підставами його прийняття слугували розбіжності, встановлені під час митного оформлення товару, а саме:

1) в інвойсі № SP150918/563-2 від 08 жовтня 2015 року, в пакувальному листі від 08 жовтня 2015 року, в калькуляції собівартості, проформі інвойсі № /563-2 від 08 жовтня 2015 року та прайс-листі від 01 жовтня 2015 року не зазначено прізвище особи, яка поставила підпис на печатці та яка склала вказані документи;

2) в прайс-листі від 01 жовтня 2015 року, в інвойсі № WD1509306 від 17 вересня 2015 року, в пакувальному листі від 17 вересня 2015 року міститься один вид печатки та підпису іноземного контрактоотримувача, а в прайс-листі від 25 вересня 2015 року, калькуляції собівартості № від 17 вересня 2015 року інший вид підпису та печатки, які візуально не є схожими.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що серед переліку документів, поданих позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією № 500060001/2015/021115 від 24 листопада 2015 року відсутні документи, що вказані у рішенні про коригування митної вартості (інвойс № SP150918/563-2 від 08 жовтня 2015 року, пакувальний лист від 08 жовтня 2015 року, проформа інвойсу № SP150918/563-2 від 08 жовтня 2015 року, прайс-лист від 01 жовтня 2015 року, пакувальний лист від 17 вересня 2015 року), оскільки останні ФО-П ОСОБА_2 до митного оформлення взагалі не подавались.

Водночас, позивачем подано інші документи, про які в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № 500060001/2015/610211/2 від 25 листопада 2015 року нічого не зазначено.

Незважаючи на вищевикладене, контролюючим органом повідомлено позивача про відмову у митному оформленні товарів, посилаючись на порушення останнім вимог пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, тобто неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з доказів, що містяться в матеріалах справи, декларантом надано органу доходів і зборів для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.