Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 березня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 25 травня 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22 лютого 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 121 КК України на п’ять років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 135 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – п’ять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 25 травня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено – на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 18 серпня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем мешкання своїх батьків у м. Севастополі, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно спричинив своєму батькові ОСОБА_6, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння, тяжкі тілесні ушкодження, після чого виштовхав його з квартири, залишивши у небезпечному для життя стані, що й призвело до смерті потерпілого.

У касаційному поданні прокурор посилається на безпідставне застосування апеляційним судом ст. 75 КК України щодо ОСОБА_5 та просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу – направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні двох тяжких злочинів, наслідком одного з яких стала смерть потерпілого ОСОБА_6, що був батьком засудженого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення злочинів перебував у стані алкогольного сп’яніння, умисно завдав потерпілому значну кількість ударів руками і ногами в життєво важливі органи, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, а потім виштовхав його з власної квартири, залишивши напризволяще.

Отже навіть за наведених у судових рішеннях обставин, що пом’якшують покарання, призначене апеляційним судом ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України і є явно несправедливим внаслідок його м’якості, а тому ухвала цього суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України та п. 2 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 25 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.