Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Карпенко С.О.,

суддів: Гончара В.П., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гасік», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна», про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 квітня 2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2, який працює у приватному підприємстві «Гасік» водієм, внаслідок якої його автомобіль отримав механічні пошкодження. З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив суд стягнути на його користь майнову шкоду, з урахуванням інфляції, у розмірі 20 000 грн., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. та понесені витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 460 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства «Гасік» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 8 019,52 грн., 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 36,80 грн. на відшкодування судових витрат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2009 року змінено.

Стягнуто з приватного підприємства «Гасік» на користь ОСОБА_1 460 грн. витрат на експертизу та 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17) , зміненого Законом України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» (3932-17) , що набрав чинності 13 листопада 2011 року, касаційні скарги (подання), не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановляється ухвала. Розгляд таких справ Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ починається спочатку.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Гасік», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна», про відшкодування шкоди передана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі, дав їм належну оцінку, і з урахуванням встановлених обставин справи, дійшов вірного висновку щодо розміру майнової шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 в частині визначення розміру моральної шкоди стосуються оцінки доказів, що відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.