Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на аукціоні, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє від імені публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2011 року,

У листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з указаним позовом. Зазначало, що 17 липня 2006 року відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 уклали з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за 176 750 грн., з яких отримали 65 650 грн. до підписання договору. Решту 111100 грн. покупець ОСОБА_8 зобов'язався сплатити до 1 серпня 2006 року, отримавши для цього у позивача кредит на вказану суму, уклавши при цьому зі згоди продавців договір іпотеки вказаної квартири. Отримавши кредит в сумі 111 100 грн., ОСОБА_8 не розрахувався з покупцями. В зв'язку з цим за рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2006 року договір купівлі-продажу квартири був розірваний і квартира повернута у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а з них на користь ОСОБА_8 стягнуто в повернення коштів 65 650 грн. На день звернення позивача з позовом вони є іпотекодавцями, так як квартира перебуває в іпотеці банку. Оскільки, заборгованість за наданий кредит не погашено, просило задовольнити позов.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості по кредиту звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасоване і ухвалене нове про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє від імені публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згода на передачу квартири в іпотеку була надана відповідачами під умовою виплати їм ОСОБА_8 кредиту в сумі 111100 грн. Оскільки такі кошти останнім відповідачам не були виплачені, а ОСОБА_8 недобросовісно сприяв настанню події – зверненню стягнення на предмет іпотеки, то подія вважається такою, що не настала.

Однак, погодитись з такими висновками неможливо, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, а норми матеріального права застосовані неправильно.

Як вбачається з матеріалів справи, договір іпотеки, на підставі якого позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1) шляхом його продажу на аукціоні, був укладений між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (після зміни назви: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_8, якому вказана квартира на момент укладення цього договору належала на праві приватної власності.

Настання, зміну, припинення прав та обов’язків за вказаним правочином обставиною, щодо якої невідомо настане вона чи ні, сторони не обумовлювали, будь-які умови про це в договорі відсутні.

З огляду на викладене, коли виникнення прав і обов’язків за укладеним договором іпотеки не пов’язувалось з настанням певної обставини, а відповідачі не були сторонами цього договору, погодитись із зробленим в рішенні апеляційного суду висновком про те, що цей правочин є таким, щодо якого правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини, та застосовування до цих правовідносин правил ст. 212 ЦК України, неможливо.

Вказівка в укладеному між відповідачами та ОСОБА_8 договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, про те, що продавці не заперечують проти передачі квартири в іпотеку та укладення покупцем іпотечного договору щодо цієї квартири, не впливають на права та обов’язки сторін у договорі іпотеки.

За таких обставин ухвалене у справі апеляційним судом рішення не може бути залишене в силі і підлягає скасуванню.

При розгляді апеляційної скарги, на порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України, апеляційний суд не перевірив законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не зробив в рішенні ніякого висновку щодо їх обґрунтованості.

Зазначені порушення апеляційним судом норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого цим судом рішення і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_7, яка діє від імені публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.