розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", ЗАТ "Офіс-7", ОКП ЛОР БТІ та ЕО, треті особи ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській області про визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та витягів про реєстрацію права власності недійсними та зустрічним позовом Львівської обласної асоціації "Агропроменерго" до ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, ОКПЛОБТІ та ЕО, третя особа ЗАТ "Офіс-7" про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним та за позовом ЗАТ "Офіс-7" до ОСОБА_3, Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", ОКПЛОБТІ та ЕО, ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення фонду держмайна України по Львівській області про визнання добросовісним набувачем,

за касаційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Офіс-7" на рішення апеляційного суду Львівської області від 14 липня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що 8 жовтня 2003 року між ВАТ "ПТЦ Агрософт" та нею було укладено договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1420. За умовами цього договору ВАТ "ПТЦ Агрософт" зобов’язувалось передати їй у власність нежитлові приміщення, позначені літ. "А-1" та підвалу "Пд" загальною площею 589 кв.м, за адресою АДРЕСА_1. На час укладення договору купівлі-продажу право власності на спірні приміщення ВАТ "ПТЦ Агрософт" підтвердило наказом Регіонального відділення Фонду держмайна України по Львівській області від 20 жовтня 1997 року за № 1563 та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "ПТЦ Агрософт", зареєстрованого в ОКП ЛОР БТІ ТА ЕО у реєстровій книзі за №1 за реєстровим № 443 від 19 липня 1999 року. Інвентаризаційна оцінка вказаних приміщень становила 133 761 грн., а продаж вчинено за 200 тис. грн. Передача зазначених приміщень у власність була здійснена за актом приймання – передачі від 15 жовтня 2003 року.

Таким чином, відповідно до ст. 128 ЦК УРСР 1963 року, яка була чинною на той час, вона набула права власності на спірні приміщення 15 жовтня 2003 року.

У подальшому, при зверненні в ОКП ЛОР БТІ ТА ЕО із заявою про реєстрацію права власності на спірні приміщення їй стало відомо, що право власності на ці приміщення 23 лютого 2004 року зареєстровано за ЛОА "Агропроменерго", а потім за ЗАТ "Офіс-7" була здійснена незаконно, оскільки власником спірних приміщень з 15 жовтня 2003 року є вона. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19 березня 2004 року, укладений між ЛОА "Агропроменерго" і ЗАТ "Офіс-7" та витяг про реєстрацію права власності № 3170701 від 25 березня 2004 року виданий ЗАТ "Офіс-7". Також, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу частки державного майна в майні міжгосподарського підприємства ЛОА "Агропроменерго" від 21 червня 1999 року, укладений між ЛОА "Агропроменерго" та Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Львівській області є нікчемним, просила застосувати до даного договору нікчемності правочин у вигляді визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності від № 2901438 від 23 лютого 2004 року, виданого на підставі вказаного договору.

У вересні 2004 року ЛОА "Агропроменерго" звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просила ухвалити рішення про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, виданого 19 липня 1999 року ОКП ЛОР БТІ ТА ЕО у частині реєстрації права власності ВАТ "ПТЦ Агрософт" на приміщення під літ. "А-1" та підвалу по АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу цих приміщень, укладений 8 жовтня 2003 року, між ВАТ "ПТЦ Агрософт" та ОСОБА_3 та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 2 жовтня 2003 року в частині реєстрації права власності на спірні приміщення за ВАТ "ПТЦ Агрософт".

В обґрунтування позову покликалася на те, що спірні приміщення перебували на балансі асоціації з 1995 року. Передані на баланс ЛОА "Агропроменерго" на підставі розпорядження голови Львівської обласної ради народних депутатів від 11 квітня 1995 року № 246, в рахунок збільшення частки державного комунального майна в майновому комплексі Львівської обласної асоціації "Агропроменерго".

Асоціація набула права власності на спірні приміщення на підставі договору купівлі-продажу частки державного майна в майні міжгосподарського підприємства ЛОА "Агропроменерго" від 21 червня 1999 року, укладеного між ЛОА "Агропроменерго" та Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Львівській області, відповідно до якого в частку державного майна в майні ЛОА "Агропроменерго", яке підлягало викупу, входило і спірне приміщення. Документи, які підтверджують право власності ЛОА "Агропроменерго" на спірні приміщення на час укладання правочину між ОСОБА_3 та ВАТ "ПТЦ Агрософт" були чинними та не визнані недійсними. А тому, договір купівлі-продажу від 8 жовтня 2003 року між ОСОБА_3 та ВАТ "ПТЦ Агрософт" було укладено не власником майна і тому він підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР від 1963 року, як такий, що не відповідає вимогам закону.

ЗАТ "Офіс-7" звернулося із позовом до ОСОБА_3, ЛОА "Агропроменерго", ОКП ЛОР БТІ ТА ЕО, треті особи ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській області в якому просить визнати його добросовісним набувачем приміщення їдальні площею 297.9 кв.м позначені літ. "А-1" та підвалу "Пд" загальною площею 589 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що право власності на зазначене майно було набуто Товариством на оплатній основі відповідно до договору купівлі-продажу від 19 березня 2004 року, укладеного між ЛОА "Агропроменерго" та ЗАТ "Офіс-7". На час укладення договору ЗАТ "Офіс-7" не мало підстав для сумніву у належності спірних приміщень на праві власності ЛОА "Агропроменерго", не знало і не могло знати про права інших осіб на це майно, діяло згідно закону, а тому є добросовісним набувачем.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", ЗАТ "Офіс-7", ОКП ЛОР БТІ та ЕО, треті особи ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській області про визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та витягів про реєстрацію права власності недійсними відмовлено.

Зустрічний позов ЛОА "Агропроменерго" до ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, ОКПЛОБТІ та ЕО, третя особа ЗАТ "Офіс-7" про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, позначених літ. "А-1" та підвалу "Пд" загальною площею 589 кв.м, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, укладений 8 жовтня 2003 року між ВАТ "ПТЦ Агрософт" та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1420.

Зустрічний позов ЗАТ "Офіс-7" до ОСОБА_3 Львівської обласної асоціації"Агропроменерго", ОКПЛОБТІ та ЕО, ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення фонду держмайна України по Львівській області про визнання добросовісним набувачем задоволено.

Визнано ЗАТ "Офіс-7" ( ідентифікаційний код юридичної особи 32126613, місцезнаходження: 7908, АДРЕСА_1) добросовісним набувачем приміщення їдальні площею 589 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14 липня 2011 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 листопада 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", ЗАТ "Офіс-7", ОКП ЛОР БТІ та ЕО, треті особи ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення Фонду держмайна України по Львівській області про визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та витягів про реєстрацію права власності недійсними задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення, позначені літерою "А-1" та підвал, позначений літерами "Пд" загальною площею 589 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності ЛОДК БТІ та ЕО № 2901438 від 23 лютого 2004 року, виданий Львівській обласній асоціації "Агропроменерго" та витяг № 3170701 від 25 березня 2004 року виданий ЗАТ "Офіс-7".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1498 від 19 березня 2004 року, укладений між Львівською обласною асоціацією "Агропроменерго" та ЗАТ "Офіс-7".

В задоволенні позову Львівської обласної асоціації "Агропроменерго" до ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, ОКПЛОБТІ та ЕО, третя особа ЗАТ "Офіс-7" про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 8 жовтня 2003 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт" недійсним відмовлено.

В задоволенні позову ЗАТ "Офіс-7" до ОСОБА_3, Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", ОКПЛОБТІ та ЕО, ВАТ "Проектно-технологічний центр Агрософт", Регіональне відділення фонду держмайна України по Львівській області про визнання добросовісним набувачем відмовлено.

У касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Офіс-7" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що спірне майно на час укладання відповідачами договорів купівлі-продажу належало спочатку продавцю - державному комунальному підприємству "Проектно-технологічний центр "Агрософт", а після відчуження – позивачці, а тому не могло бути предметом угоди між відповідачами.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 4 ЦК України в редакції закону станом на квітень 1995 року ц ивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають:

з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування;

Згідно зі ст. 48 ЦК УРСР н едійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Місцевим судом встановлено, що розпорядженням голови Львівської обласної ради народних депутатів від 11 квітня 1995 року № 246 зобов’язано державне комунальне підприємство "Проектно-технологічний центр "Агрософт" (одне підприємство комунальної власності Львівської обласної ради) передати, а Львівську обласну асоціацію "Агропроменерго" ( з часткою власності Львівської обласної ради) прийняти на баланс приміщення їдальні на 50 місць загальною площею 700 кв.м в АДРЕСА_1 (а.с. 39т.1).

Актом від 13 липня 1995 року державне комунальне підприємство "Проектно-технологічний центр "Агрософт" передало, а Львівська обласна асоціація "Агропроменерго" прийняла на свій баланс реконструйоване приміщення загальною площею 700 кв.м (перший поверх і підвальне приміщення), які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.103, 104 т.1).

Відповідно до договору купівлі-продажу державної частки у майні підприємства від 21 червня 1999 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області продало, а Львівська обласна асоціація "Агропроменерго" викупило державну частку у майні цього підприємства. Зазначені правочини сторонами та іншими особами в судовому порядку не оскаржені і належними доказами не спростовані. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області (а.с.153 т.1).

Встановивши такі обставини місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що з моменту передачі за актом від 13 липня 1995 року спірного приміщення на баланс Львівської обласної асоціації "Агропроменерго", комунальне підприємство "Проектно-технологічний центр "Агрософт" втратило право оперативного управління цим майном і в подальшому не набуло права власності.

З огляду на факт відчуження в установленому законом порядку державної частки у майні на користь Львівської обласної асоціації "Агропроменерго" місцевий суд прийшов до правильного висновку про виключне право цього відповідача як власника, на розпорядження спірним майном та про законність укладених ним угод і обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і задовольнив зустрічні вимоги відповідачів.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.