розглянула в судовому засіданні 3 лютого 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ "МБК-2009" за умови, що він протягом року виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку, а кримінальну справу щодо нього закрито.

ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 28 червня 2009 року приблизно о 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на території кафе ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, у присутності ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу неповнолітнього ОСОБА_6, наніс останньому удар кулаком по обличчю, від якого той впав на землю. Не припиняючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 продовжував наносити неповнолітньому ОСОБА_6 удари по обличчю та тулубу до моменту, поки його з метою припинення хуліганських дій не відтягнув неповнолітній ОСОБА_4 Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 приблизно о 21 год. 10 хв., дізнавшись про те, що ОСОБА_6 розповів про побиття своєму батькові, почав наносити йому удари по обличчю. На зауваження та прохання ОСОБА_7 (батька неповнолітнього ОСОБА_6) припинити протиправні дії, ОСОБА_1 не звернув уваги та наніс йому удари в різні частини тіла, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні заступник прокурора Закарпатської області ставить питання про скасування зазначеної постанови і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону. Мотивує тим, що суд не врахував той факт, що ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні двох злочинів, які розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені в касаційному поданні доводи про те, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 47 КК України у зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу, не дотримався всіх вимог кримінального закону, є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. За наявності підстав, зазначених у ст. 47 КК України, та згідно з вимогами ч. 3 ст. 10 КПК України у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні, виносить постанову про закриття справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи і як про це правильно вказується у касаційному поданні, ці вимоги закону судом не було дотримано

Згідно зі ст. 47 КК України однією з умов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки є вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості вперше. ОСОБА_1 же обвинувачувався у вчиненні двох злочинів, які були розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключало можливість звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України.

За таких обставин судове рішення щодо ОСОБА_1 належить скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. При новому розгляді справи належить виконати всі вимоги закону та постановити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись пунктом 2 розділу XIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року (2453-17) , ст. 394 КПК України (у редакції Законів України № 2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) і № 3323-IV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), ст. 396 КПК України (у редакції Закону України № 2533-III від 21 червня 2001 року (2533-14) ), колегія суддів

головуючого	Пилипчука П.П.
суддів	Кліменко М.Р., Шаповалової О.А.
за участю прокурора	Гладкого О.Є.