розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2011 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 13 листопада 2006 року між нею та відповідачем був укладений договір №64-11/06М, відповідно до умов якого останній зобов’язався здійснити поставку та установку кухонних меблів протягом 90 днів з моменту оплати рахунку-замовлення за її адресою, а вона здійснити оплату товару. Не зважаючи на те, що 13 листопада 2006 року вона оплатила рахунок-замовлення в сумі 119 350 грн. 00 коп., меблі на її адресу були доставлені лише 16 листопада 2007 року, в зв’язку з чим було порушено строк доставки. При цьому були відсутніми декілька складових частин, а частина інших невідповідала розміру кухонної кімнати. Замовлені нові складові частини кухонного комплекту були доставлені весною 2008 року. Оскільки одна зі складових частин не співпадає за кольором, кухонний витяг, який є частиною комплекту, належним чином не функціонує, вона неодноразово зверталася до відповідача з листом-претензією, але зазначені недоліки не усунуто. Позивачка просила суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 435 627 гр. 50 коп., у відшкодування моральної шкоди 30000 грн. та зобов'язати відповідача безоплатно усунути усі недоліки товару.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 9 листопада 2010 року позов задоволений частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку в розмірі 100 000 грн. Судом зобов'язано відповідача безоплатно усунути недоліки товару позивачці протягом 14 календарних днів з дати набрання рішення законної сили. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено в частині зобов’язання відповідача безоплатно усунути недоліки.

В цій частині ухвалене нове рішення, яким зобов’язано ФОП ОСОБА_2 безоплатно усунути недоліки, зазначені у висновку експерта №1374 від 15.06.2010 p., а саме: замінити панель лаковану для бокової стінки над заокругленими шафами, закріпити панель лаковану для полки над витягом, а також закріпити цоколь кухні

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом (1618-15) , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Статтею 335 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та (або) апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судова колегія вважає що оскаржені рішення не відповідають вищевказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2006 року позивачка оплатила рахунок-замовлення в сумі 119 350 грн. 00 коп. на поставку та установку комплекту кухонних меблів "BIEFBI Mod.TIMO laccato lucido RAL 7015 Grigio Ardesia", в тому числі кухонного витягу "КАК090" з ручним керуванням. Зазначений комплект меблів був доставлений на адресу позивачки у листопаді 2007 року. Під час зборки меблів, було визначено відсутність декількох складових частин та невідповідність інших розмірам кухонного приміщення. Весною 2008 року позивачці були доставлені та замінені складові частини товару

Зазначені обставини були встановлені судом та не заперечувались сторонами під час розгляду справи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Частиною. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений з вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не усунув недоліки товару в строк, встановлений ст. 8 ч.9 Закону України "Про захист прав споживачів", а й тому зобов*язаний сплатити неустойку позивачці, сума якої визначена з урахуванням вимог ч. З ст. 551 ЦК України. При цьому строк прострочення виконання своїх зобов’язань відповідачем, на думку судів, складає три роки

З такими висновками судів погодитися у повному обсязі не можна.

Так, відповідно до ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності)

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України (435-15) передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Судами, що ухвалили оскаржені рішення, не було встановлено коли ж саме позивачка дізналась про її порушене право, у той час як меблі були доставлені їй 17 листопада 2007 року. При заміні комплектуючих частин меблів остання, як свідчать матеріали справи, погоджувалася, з неоднаковістю кольору деталей.

Вважаючи обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанції посилалися на висновок судово-товарознавчої експертизи № 1374 від 15.06.2010 p., виконаної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до якого комплект кухонних меблів "BIEFBI Mod.TIMO laccato lucido RAL 7015 Grigio Ardesia" має різного роду дефекти та частково не відповідає вимогам нормативних документів. Судова колегія вважає що при цьому, приймаючи до уваги проведення експертизи майже через три роки після доставки меблів, позивачці, слід було належним чином перевірити та з‘ясувати можливість виникнення дефектів під час експлуатації кухні або їх існування з моменту придбання товару.

Оскільки допущені судами порушення норм процесуального й матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених, ч.2 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.