Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 3 березня 2009 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.1 ст. 201 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди;

- за ч.3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 червня 2009 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25 лютого 2010 року скасовано ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 червня 2009 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд у зв’язку з безпідставним застосуванням ст. 75 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2010 року вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він у період часу з 28 липня 2005 року до 16 серпня 2005 року, вчинив контрабанду трьох автомобілів марки "ВМW-760L", "ВМW-5151", "ВМW-750" загальною вартістю 1 476 282,5 гривень, надавши при цьому працівникам митниці як підстави для переміщення зазначених автомобілів через митний кордон України, завідомо підроблені документи, зокрема, інвойси та вантажні митні декларації, які містили неправдиві відомості щодо їх вартості.

У касаційній скарзі, як видно з її змісту, адвокат ОСОБА_5 просить вирок щодо ОСОБА_6 змінити, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, призначивши йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України. Вважає, що суд не достатньо врахував пом’якшуючі покарання обставини, зокрема те, що ОСОБА_6, злочин вчинив вперше, що повністю визнав вину, що активно сприяв розкриттю злочину, що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, що позитивно характеризується по місцю роботи, що на його утриманні батьки пенсійного віку, один з яких інвалід.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України відповідає встановленим обставинам справи і у скарзі не оспорюється.

Разом з тим, суд хоча і призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 201 КК України, яке за своїм розміром є мінімальне, але не достатньо врахував конкретні обставини справи, пом’якшуючі покарання обставини та дані про особу засудженого, і призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим.

Суд не врахував те, що ОСОБА_6 вину визнав в повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочинів, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю роботи, на його утриманні знаходяться батьки пенсійного віку, батько інвалід ІІ групи, (т.3 а.с. 17,62, т.9 а.с. 126, 250,279, 295,336,337,338).

Крім того, на утриманні ОСОБА_6 знаходяться двоє неповнолітніх дітей (т.9,а.с.126,295).

Наведені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, передбачених ч.1 ст. 201, ч.3 ст. 358 КК України, а тому колегія суддів вважає за можливе з урахуванням декількох обставин, які пом’якшують покарання, застосувати до ОСОБА_6 ст. 69 КК України і пом’якшити покарання.

Підстав до звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, як про це порушено питання у скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.394 –396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Пом’якшити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 1 ст. 201 КК України до 2 років обмеження волі з конфіскацією предметів контрабанди і вважати його засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України до 2 років обмеження волі з конфіскацією предметів контрабанди.