розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки недійсним, визнання права власності на жилий будинок та земельну ділянку;

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року,

У вересні 2009 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу жилого будинку та земельної ділянки недійсним, визнання права власності на жилий будинок та земельну ділянку, посилаючись на те, що з 1960 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 Під час перебування в шлюбі вони придбали будинок АДРЕСА_1. У березні 1995 року ОСОБА_6 подарував їй спірний будинок, у 1999 році отримано державний акт на землю. В ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Відповідачка ОСОБА_4, дальня родичка ОСОБА_3, скориставшись її похилим віком, безпорадністю внаслідок тяжких хронічних захворювань схилила її до відчуження будинку та земельної ділянки. Вона вважала, що відповідачка дотримає своєї обіцянки надавати їй відповідне утримання та догляд.

31 березня 2009 року в Першій нотаріальній конторі Краматорської державної нотаріальної контори підписала договір купівлі – продажу, але вважала, що підписує договір довічного утримання. Після укладення договору, відповідачка переїхала до неї і доглядала її протягом місяця, потім змінила своє ставлення, не дотримує обіцянки надавати їй відповідне утримання та догляд, у зв'язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом в якому просила визнати договір купівлі - продажу будинку та земельної ділянки недійсним, як такий, що не відповідав її внутрішній волі, відчужувати власне житло вона не мала наміру, гроші відповідачкою їй передані не були, відповідачка ввела її в оману відповідно виду договору, скориставшись її безпорадністю. Смерть чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 року та стан здоров'я перешкоджали їй в повній мірі розуміти свої дії та керувати ними.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір купівлі - продажу будинку та земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 до ОСОБА_4 31 березня 2009 року, недійсним. За ОСОБА_3 визнано право власності на жилий будинок та земельну ділянку, розташовані АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судової експертизи 1500 грн., на 120 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2010 року змінено, доповнено резолютивну частину рішення. Застосовано реституцію, як наслідок недійсності договору купівлі - продажу від 31 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 166 258 грн. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, залишення рішення суду першої інстанції в силі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 335 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,