Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 січня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2009 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5. змінено в частині призначеного покарання. Визначено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки й на нього покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він у середині вересня 2008 року у с. Циркуни Харківського району Харківської області з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – макову солому, зірвавши у невстановленому слідством місці декілька кущів дикоростучого маку, перевіз на маршрутному таксі у м. Харків й зберігав на 9-му поверсі під’їзду АДРЕСА_1.

31 січня 2009 року вранці ОСОБА_5 за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 з придбаної раніше макової соломи з метою збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – концентрат макової соломи, зберігав його, а о 10 год. 30 хв. того ж дня незаконно збув 0, 0212 грамів ОСОБА_7, а 1 лютого 2009 року повторно збув 0, 5198 грами ОСОБА_8 та 0, 5177 грами ОСОБА_9

При затриманні ОСОБА_5 в цей же день працівники міліції виявили у нього особливо небезпечний наркотичний засіб – концентрат макової соломи вагою сухого залишку 0, 5192 г.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості, а також на необґрунтованість його звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання, просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належним чином оцінених та перевірених у судовому засіданні доказах. Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307 КК України є правильною та у касаційному поданні не оспорюється.

Призначене ОСОБА_5 покарання, з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Твердження прокурора про неправомірність застосування судом до ОСОБА_5 ст. 69 КК України є безпідставними.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (2341-14) .

Визнання винуватості, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, а також учинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин визнано судом обставинами, що пом’якшують покарання, наявність яких у касаційному поданні не заперечується. Окрім того, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_5. покарання, також взяв до уваги, що засуджений уперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, страждає на захворювання, з приводу якого потребує спеціалізованого лікування, має інвалідність, утримує також матір – інваліда 2-ої групи.

З огляду на це обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що наведені обставини можна визнати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та є підставою для застосування ст. 69 КК України.

Непереконливими є доводи прокурора й про те, що звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням не відповідає ступені тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м’якості.

Погодившись із рішенням суду першої інстанції про призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд апеляційної інстанції додатково врахував стан здоров'я засудженого та його причини, зокрема, наявність травми голови, лівого стегна та колінного суглоба, що утворилися внаслідок дорожньо – транспортної події, обмежену здатність його пересування на момент розгляду справи.

Отже, апеляційний суд зробив правильний висновок про можливість звільнення засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Наведені у касаційному поданні доводи щодо м’якості призначеного ОСОБА_5 покарання не є достатніми для визнання неможливими виправлення засудженого в межах призначеного судом строку позбавлення волі та без відбування покарання.

Разом із тим, мотивуючи застосування ст. 69 КК України у зв’язку з призначенням судом першої інстанції ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України обов’язкового додаткового покарання – конфіскації майна, апеляційний суд допустив порушення кримінального закону, оскільки відповідно до вимог ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається. Тому посилання апеляційним судом на ст. 69 КК України є зайвим.

З огляду на таке в порядку ст. 395 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає зміні.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити, виключити з мотивувальної частини посилання на застосування ст. 69 КК України при непризначенні йому додаткового покарання - конфіскації майна.