розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2011 року,

У травні 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2011 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 321 291 грн. 16 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Приймаючи до розгляду позовну заяву, підписану та подану від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" ОСОБА_5, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що він є належним представником банку відповідно до доданої до позовної заяви довіреності.

Проте повністю з такими висновками судів погодитися не можна.

Стаття 38 ЦПК України надає право сторонам та іншим особам брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

За змістом ч. 3 ст. 38 ЦПК України юридичних осіб представляють у цивільному процесі їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Процесуальний представник діє у цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи в межах наданих нею повноважень.

Таким чином, набуття правосуб’єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та належно оформленими документами (ст. ст. 42, 44 ЦПК України).

Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою печаткою юридичної особи (чч. 1, 3 ст. 42 ЦПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту ст. ст. 3, 8, 38, 42, 44, ч. 7 ст. 119, п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, при зверненні представника юридичної особи до суду суд зобов’язаний належним чином перевірити повноваження особи, яка діє від імені юридичної особи, відповідність виданої представникові юридичної особи довіреності вимогам закону, зокрема, наявність у посадової особи, яка підписала довіреність, передбачених законом, статутом або положенням юридичної особи, повноважень на це.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_4 крім іншого вказує на те, що позовна заява від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" подана та підписана ОСОБА_5, який не наділений повноваженнями від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" підписувати, подавати цей позов до суду та бути представником у даній справі.

Установлено, що позовну заяву від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" підписано заступником начальника примусового стягнення ДУСБ ДСБ АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_5 ( а.с. 4-6).

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі начальника Департаменту зі стягнення боргів АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_7 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 28 грудня 2009 року за реєстровим №3077, за попередньо досягнутою усною домовленістю сторін, уповноважив заступника начальника відділу примусового стягнення Дніпровського управління зі стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_5 представляти інтереси АТ "УкрСиббанк" (а.с. 32).

Матеріали справи не містять довіреності наданої публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" ОСОБА_6 на підставі, якої останній діяв від імені банку надаючи повноваження ОСОБА_5 представляти інтереси АТ "УкрСиббанк", а також документів з яких вбачалось би, що ОСОБА_5 наділений представляти інтереси саме публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк".

Проте, усупереч вищезазначеному суд першої інстанції повноваження ОСОБА_5 на представництво банку належним чином не перевірив, не з’ясував якими повноваженнями був наділений ОСОБА_6 довіреністю наданою банком та дійшов передчасного висновку ухваливши рішення по суті заявлених вимог.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ОСОБА_4. як на одну з підстав для задоволення її апеляційної скарги указувала на вказані обставини, однак суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.