Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.,

суддів: Дем’яносова М.В., Кафідової О.В.,

Касьяна О.П., Коротуна В.М.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції, про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа – публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції, про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2011 року, визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за якою: ОСОБА_4 підтверджує факт отримання від ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 355 401 грн., як оплату за нерухоме майно, а саме – квартиру АДРЕСА_1 згідно умов попереднього договору від 3 вересня 2010 року. ОСОБА_4 передає та визнає безумовне і беззаперечне право власності ОСОБА_3 на зазначену квартирою, а також підтверджує, що ця квартира перебуває в іпотеці для забезпечення виконання його зобов’язань перед третьою особою у справі по кредитному договору від 6 вересня 2006 року з терміном дії до 6 вересня 2026 року. За ОСОБА_3 визнається право власності на зазначену квартиру. ОСОБА_3 підтверджує свої зобов’язання щодо подальшого обслуговування кредитного зобов'язання відповідно до умов та положень, встановлених кредитним договором від 6 вересня 2006 року, а також зобов’язується виконати всі необхідні дії на вимогу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо внесення змін до кредитного договору та договору іпотеки у зв’язку зі зміною особи власника нерухомого майна, що є забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору, провадження у зазначеній справі закрито.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції просить скасувати судові ухвали, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Визнаючи мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що ця мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси осіб, зокрема – ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Установлено, що 06 вересня 2006 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір. Строк дії договору до 06 вересня 2026 року ( а.с. 13).

06 вересня 2006 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, відповідно до якого останнім в забезпечення вимог кредитного договору передано банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ( а.с. 8, 15-18).

03 вересня 2009 року у простій письмовій формі між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено попередній договір про намір укласти в майбутньому договір купівлі-продажу спірної квартири ( а.с. 6-7).

Згідно ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Аналізуючи встановлені судом обставини справи та зміст визнаної судом мирової угоди, колегія суддів приходить до висновку, що провадження по справі закрито незаконно, так як предметом цієї угоди є передане в іпотеку майно, відповідно укладення мирової угоди в даному випадку без згоди іпотекодержателя не можливе.

За положеннями ч. 5 ст. 175 ЦК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про можливість затвердження мирової угоди.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи й залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій без змін залишатися не можуть й підлягають скасуванню, а справа – передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції задовольнити частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2011 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.